Міф
Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце, після батька довгі роки владарював над богами, надлюдьми і над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем. Цілі покоління українців гордо іменували себе «Дажбожими внуками»…
Дажбог мав мужнє, широке, схоже на сонячне колесо обличчя, русяву бороду і підстрижене волосся. У правій руці він завжди тримав величезний турячий ріг з вином, а ліва торкалася руків’я довгого меча, що висів на поясі, — бо Дажбог був богом даючим і караючим. Гаптований золотом плащ його сягав колін. На шиї блищала золота гривна. Коли Дажбог ступав по землі, то під ним западався грунт, а вся його постать променилася сліпучим світлом.
Але частіше Дажбог мчав зі сходу на захід на баскому білому коні. Висявали оздоблені сріблом та золотом вуздечка й сідло, дзвеніли золоті стремена. Кому із смертних щастило доторкнутися до повода того коня, той ставав князем у своєму племені.
Кожну з’яву Дажбога урочисто оповіщав своїм співом півень — божий вісник. Тому зображення віщої птиці було неодмінним на жертовниках і на всіх речах, які присвячувалися Дажбогові. А хто з людей хотів його повсякчасного заступництва, той носив при собі оберіг із зображенням півня. Носили й інші сонячні обереги, на яких зображували коня, диск, хрест, ромб, бо вони — всіма знані символи Дажбога.
Бог Сонце давав усім і всьому життєві сили. Без його проміння не зросла б жодна травинка, не існувала б жодна істота. Він був джерелом багатства й благополуччя кожної родини. Тож як було не схиляти голови перед щедрим подателем благ! Для пошанування Дажбога люди обрали один із семи днів тижня — неділю.
Дажбог подарував українцям сонячний календар і навчив по ньому правильно лічити літа і розрізняти пори року.
Він визначив для наших далеких предків основні життєві закони і звелів дотримуватися їх. Він заступався за свій народ у часи війн і лихоліть, дарував силу і життєву снагу, вміння й мудрість.Бувало, Дажбог гнівався на людей за ті чи інші провини або за недостатню повагу до нього, могутнього бога. Тоді він нещадно палив поля посухою і нищив хліба або ж, навпаки, довго не посилав тепла на землю і дозволяв холодам дошкуляти людям. Проте він був насамперед богом, який давав, а не карав, тому свою ласку змінював на гнів дуже й дуже рідко.
Якщо траплялося, що Дажбог переходив комусь дорогу, то тій людині випадало особливе щастя: їй і жито завжди родило, і худоба велася, і всілякі лиха обминали хату. Тому на кожному весіллі найперше бажали молодому, якого в цей день величали «князем», щоб йому по дорозі до молодої стрівся сам Дажбог.
Разом із своїм братом Сварожичем Дажбог мудро повелівав Всесвітом, аж поки верховну владу не перейняв грізний громовержець Перун. Однак і тоді слава Дажбога не померкла, адже він лишався й далі богом Сонця і богом жнив, подателем благ для людей.
Поміркуй над прочитаним
1. Назви богів, згаданих утворі, та розглянь їх зображення на сторінці 14. Опиши, яким на малюнку представлено Дажбога.
2. Прочитай опис зовнішності Дажбога у творі. Чи схожий його портрет на той, що на малюнку? Доведи свою думку.
3. Поясни, що означають виділені слова в реченні Коли Дажбог ступав по землі, то під ним западався грунт…
4. Чому на речах, присвячених Дажбогу, малювали півня?
5. Намалюй у зошиті «карту розуму», у якій занотуй, які блага дарував Дажбог природі й людям. Поясни свою схему сусідові по парті. Порівняйте ваші схеми і при потребі доповніть їх.
6. Кого в народі називають «красним сонечком»? Чому?
7. Чому українці називали себе «Дажбожими внуками»?
Будь уважним до слова
Турячий: від іменника тур — вимерлий дикий бик.
Гривна — металева прикраса (обруч), яку носили на шиї.
Баский — дуже швидкий, прудкий, жвавий (переважно про коней).
Твої літературні проекти
Прочитай міфи Давньої Греції та порівняй їх з українськими. Яким українським богам відповідають такі само грецькі? Який висновок зі свого дослідження ти можеш зробити? Підготуй повідомлення про спільні ознаки української та грецької міфології.
Література в колі мистецтв
Символ Дажбога на вишивці
Розглянь рушники у твоєму домі (у родичів, знайомих). Дізнайся від старших, які символи на них зображено. Що спільного між цими трьома зображеннями?
Тема. Реальні та фантастичні елементи людської поведінки. «Берегиня», «Дажбог».
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
Де сонце, там і сам Господь
Прислів’я
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань
А чи знаєте ви, що обері́г — найдревніший амулет щастя і гаразду, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважається, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров’я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен.
Є версія, що Сонце вважалося дідом або батьком слов’янського народу, підкреслює і старовинна пісня, яка зустрічається з невеликими змінами в епосі всіх слов’янських народностей. Адже коріння в нас одне!
«Сонечко, сонечко,
Заглянь у віконце!
Твої дітки плачуть,
Пити, їсти просять».
Дослідники не відкидають версію, що верховне божество Сварог-Перун породжувало двох синів: Сонце і Вогонь. Братом Сонця, сином Сварога, називається також і вогонь: «Огневи моляться, зовут его Сварожицем». І найцікавіше, що стародавні джерела називають слов’ян онуками Дажбога. . Наприклад, у «Слові о полку Ігоревім» сонце Дажьбог виступає дідом Слов’ян, і під цим ім’ям його величають і в народних піснях досі як Дід, Дідо. Відоме також і інше його ім’я – Ладо, що означає Світло, Краса, Мир, Любов, Радість. Приміром, у хорватів є така народна пісня:
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (1-3)
1. Вступне слово вчителя
Коли ми читаємо міфи, казки, легенди, то завжди цікавимось минулим наших пращурів. Це є найсокровеннішим для нашого народу.
А тому ми повинні з повагою ставитися до всіх пам’яток, які збереглися з тих часів. Бо це наш обов’язок. Адже ми хочемо мати майбутнє, про яке згодом будуть оповідати і нашим нащадкам.Слов’яни вірили в багатьох богів і пов’язували з кожним з них ті чи інші сили природи, стихії та явища. Добрі боги дарували людям добробут, щастя, врожаї, захищали від злого ока та заздрощів; погані ж боги творили зло, насилали злидні, смуток, чвари та смерть. Усі боги мали своїх послідовників, тому одвічне протистояння добра і зла має витоки ще за тих часів.
Сьогодні ми познайомимось з декількома міфами, з яких ви зрозумієте, які боги та богині, за віруваннями древніх слов’ян, панували колись на землі та які добрі та погані вчинки характеризують їхні постаті у міфології.
2. Реальні та фантастичні елементи людської поведінки
Кожен міф чи легенда мають головних та другорядних героїв, яким притаманні як реальні, так і фантастичні елементи поведінки.
Теорія літератури
Реальність (від лат. realis — «речовинний», «дійсний») — це термін, який означає те, що існує насправді. Синонімом поняття «реальність» у повсякденному вжитку часто виступає поняття «дійсність». У літературних творах реальним є те, що може бути насправді, якщо речі або люди, про яких іде мова, можуть існувати в реальному житті та діють як у повсякденні і мають такі самі звичайні властивості.
Тобто реальне — це те, що існує в об’єктивній дійсності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.
Фантастика — жанр художньої літератури, у якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Фантастика має свої теми, проблеми, які вона розкриває: «людина і природа», «людина і Всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)». Залежно від теми внутрішній світ кожного фантастичного твору наповнюється певними атрибутами. Наприклад, космічні транспортні засоби, ельфи, машини часу, чаклуни. Фантастичні дії на кшталт польотів, магії, розмов з тваринами не можуть бути в нашому повсякденні. Отже, фантастичне — це щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.
3. Читання та аналіз українських міфів
«Берегиня».
Пояснення назви та додаткова інформація за змістом міфу.
Берегиня — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла.
З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, надто — малих дітей від хвороб, лютого звіра, смерті тощо.
Зображалася (вишивалася) на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивався на одягові, вирізьблювався на дереві (на віконницях, дверях, ганках і т. п.). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях. Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки з застережливо піднятими руками.
Її образ з XIV ст. входить до українського народно-прикладного мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).
Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у боспорських (кримських) царів-українців та в київських князів доби України-Русі стає національним гербом. Отже,
Берегиня — це богиня життя і родючості, матір усього сущого, яка дає життя і оберігає людей від усякого зла, добра «хатня» богиня, що оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. У давньослов’янській релігії — це русалка, добрий дух, хранителька. Вона відома під багатьма іменами в міфологічних системах інших народів. У слов’янському шануванні найчастіше використовується ім’я Лада. Берегині допомагають людям дістатися до берега цілими і неушкодженими, захищають їх від проказ Водяника, чортів та мар. Берегині з’являються на Русальному тижні, сидять на березі і розчісують свої зелені коси, плетуть вінки, перекидаються в житі, влаштовують хороводи і заманюють до себе молодих хлопців. Після закінчення Русального тижня берегині залишають землю. У день Івана Купали їм влаштовували проводи.
Сварог — Прабог, владика світу, батько Сварожичів. Навчив людей користуватися вогнем, виготовляти мідь та залізо. Навчив їх ковальського ремесла, викував першого плуга і першу шлюбну обручку. Його вважають покровителем ковальства та ковалів, а також опікуном ремесла. Наші пращури вірили, що саме він населив Землю різними істотами, створив перших людей, навчив їх молоти зерно та пекти хліб, став покровителем шлюбу та родини. Сварога уявляли з топірцем у золотих руках або з молотом у Небесній кузні та нерідко називали «прекрасноруким», тобто Богом-митцем. Саме від цього образу походить український вислів «золоті руки», яким позначають майстрів якоїсь справи. Сварог є втіленням космічних стихій Світла, Вогню, Повітря, а також батьком зодіакальних сузір’їв, які отримали назви Сварожичів, адже за деякими джерелами Сварог перекладається як «зодіак». Тому річне коло сузір’їв, тобто календар, звуть Колом Сварожим. Ім’я Сварога, у перекладі з санскриту означає «голос», «звук», «нота», від яких походять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати.
Білобог — у дохристиянських віруваннях — головний бог білого дня, щастя, добра, багатства, здоров’я і плодючості; за легендою, творець землі, води, світла; син Рода, батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів; народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом; Білобог живе у золотому сонячному храмі, посеред якого стоїть золота чаша, по вінця наповнена благом; його символами є вогненний меч, щит та сокіл, якого він посилає в ніч, щоб той вирвав зло з темного мороку, бо скоро має засяяти день; разом з тим міфологічний Дід сприймається неоднозначно Серед українських різновірів свято Білобога відзначають 15 липня, ототожнюючи його із літнім святом Стрибога.
Чорнобог — володар темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд із ним знаходиться богиня смерті Мара, його дружина. У них є син — чорт. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі та одвічному протистоянні твориться життя.
Мара — Богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб та смерті. За давньою легендою, Мара — донька Чорнобога — засіває на землі чвари, брехні, недуги, вночі гуляє з головою під пахвою між людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, того забирає з собою у потойбіччя. Разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу, Лякливицю, Лінь, Ломоту, Лідницю, Кікімору, Жовтяницю, Гризачку, Очницю, Трясовицю, Черевуху). Володіння її знаходиться за чорною річкою Смородиною, через яку перекинуто міст із калини, який охороняється змієм. Згідно з повір’ям, повсякчасно ганяється за богинею неба Колядою та намагається перешкодити народженню нового Сонця, бо хоче встановити вічну ніч. Слов’яни щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді, щоб прогнати її та захистити врожай.
Тема: зображення життя первісних людей, розвиток цивілізації та роль богів у неї, перемога добрих сил над силами пітьми.
Ідея: прославлення добрих справ, щирості, допомоги ближнім та зневага до всього поганого, що зустрічається в житті людини.
Фантастичні елементи міфу: боги, стадо ящерів.
Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.
Побудова твору.
Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:
Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.
Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом.
Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.
«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.
Елементи чарівності у творі:
• панцирні істоти перетворилися на скелі;
• Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;
• народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.
Персонажі твору: Берегиня, Сварог, Чорнобог, Мара, стадо ящерів, люди.
4. Виразне читання міфу.
5. Аналіз міфу «Берегиня» у формі евристичної бесіди за питаннями:
Бліц-опитування
6. «Дажбог».
Тема: зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював «над богами, над людьми і над усім світом».
Ідея: продемонструвати могутність, велич та справедливість того, хто володіє людськими життями.
Основна думка: українці гордо іменували себе «Дажбожими внуками», надзвичайно пишаючись цим.
Персонажі твору: Дажбог-Сонце, українці — Дажбожі внуки.
Додаткова інформація за змістом міфу та роз’яснення назви.
Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог сонця, світла й добра. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Дажбога сформувався за скіфських часів у VI—IVст. до н. є. На початку н. є. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології.
У Києві ще за часів Трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. є.) було велике капище Дажбога — на Дажбоговій горі (нині Хоревиця). За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його, і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениці, якого люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог і Сварог почули про голод у країні росів, то повезли хліб голодуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами.
Зображували Дажбога у вигляді антропоморфного Сонця. З давніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів, що виходили із Санбатоса — Київської гавані на почайні. Таке зображення є першогербом Києва.
Дажбог — це сонячне божество у східних слов’ян. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу. Літописець Нестор, називаючи наших пращурів «Дажбожими онуками», виокремлював Дажбога як верховне божество, що під його всемогутньою силою було все небо — найвища цитадель Всесвіту. В Іпатіївському списку зазначено: «Сонце цар, син Сварога, він же Дажбог». За Силенком, Дажбог — це свідомість світу, із якої й постала людина, це свята Правда, Справедливість, життєтворяще Світло, Святий Дух, Воля; це дія, яка творить у людині бажання жити, бажання бачити себе у своїх діях, бажання вчитися, працювати, самоутверджуватися, самовизначатися, зрештою — вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені. Дажбог вважався подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною. У весняних обрядових піснях Дажбог причетний до відмикання весни.
Сокіл-Род — першоптах, що народився зі сльози, яку зронило Всевидяще око. Культ сокола широко відображений у колядках та щедрівках. Причому він виступає як незалежне єство, а не як посередник між Богом і людьми. Сокіл-Род, Сокіл-прадід є символом Місяця, що притаманне первісним віруванням. Щире золото, котрим покриває сокіл своє гніздо, — символ світла і Сонця. В одній із колядок розповідається про сокола, який сидів над Дунаєм, а потім кинувся в його води і вийшов аж за «три літа», винісши з первісних вод «три пожитки: яру пшеницю, запашний ладань та святий воскочок». Саме цей здобуток і є найцінніша жертва Богу-Творцю на Святій і Щедрій вечері.
Перун — божество в давньоруській язичницької міфології, покровитель князя і дружини, бог війни, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки. За часів князя Володимира Перун був головним божеством Київської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному із київських пагорбів, був він дерев’яним, мав залізні ноги, срібну голову та золоті вуса. Густинський літопис згадує, що в руках він тримав коштовний камінь: рубін або карбункул. Військо присягалося та божилось Перуном. Давні слов’яни вірили, що грім — то його мова, а блискавка — погляд. Вважалось, що перший грім і дощ володіють очищувальною силою та повертають землі життєдайність. Слов’яни вшановували Перуна щотижня у четвер (у Перунів день). Цього дня дівчата приходили до води, а взимку — до місця, де поклонялися богам, і співали довкола багаття пісні про Перуна. Щовесни Перуну обирали «наречену» — Додолу. Деревом, присвяченим Перунові, був дуб. Густинський літопис свідчить, що Перуну приносили жертви та підтримували невгасимий вогонь із дуба. Його зіллям була папороть. За легендами, в ніч на Купала на кущ папороті міг упасти вогонь Перуна й спалахнути яскравим сяйвом. Якщо сміливець зуміє оволодіти жар-квіткою, то знатиме всі таємниці світу, володітиме чарами і буде вічно молодим. Тварина Перуна — кабан. їх приносили йому в жертву.
Виразне читання міфу.
Аналіз міфу «Дажбог» у формі бесіди за питаннями:
Ший муж має широке, схоже на сонячне колесо обличчя й русяву бороду).
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Навчи ставити ті кутини»? (Людям)
2 Традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, це — … (фольклор).
3. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти»? (Людям)
4. До якого жанру фольклору належать балади, думи? (Народний ліро-епос)
5. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…»? (Чорнобог)
6. До якого жанру фольклору належать твори, в основі яких лежить конфлікт? (Народна драма)
7. Скажіть, що б ви робили, якби були Дажбогом (5-7 речень).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. На прикладі міфів і легенд українців ми можемо простежити, які риси характеру притаманні нашому народу, ознайомитися з його світоглядом, віруванням, прагненням захистити рідну землю від будь-якого ворога; міфи та легенди уславлювали мудрість, порядність, доброту, видатних героїв. Міфи вчать нас розрізняти добро і зло, допомагають зрозуміти, як з’являються ті чи інші предмети або явища природи в нашому житті. Багато чого в них є нереальним, але кожен міф несе повчальне зерно, яке ми повинні зрозуміти та осмислити.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Ще раз перечитати опрацьовані міфи вдома, укласти таблицю реальних та фантастичних елементів. Скласти твір-мініатюру «Чого навчили мене міфи.»
Додатки
Обері́г
Люди пов’язували віру в добро, успіх, щастя з певними символами в оберегах. Обереги завжди мали захищати людей і їх світ від негараздів: нечисті, нещастя, злиднів, захворювань, вроків, смерті худоби, псування харчів тощо. Оберіг призначений для того, щоб створити захисне поле між своїм власником і небезпекою, магічно захистити його, зробити невидимим і невразливим до неї. Або ж відстрашити небезпеку, чи наділити те, що він охороняє захисними властивостями, здатними чинити опір злу.
Нині прикрашати свої будинки оберегами уже не тільки традиція, а й певна модна тенденція.
Оберегами від русалок вважалися полин або любисток, подекуди — м’ята, аїра, часник.
Чоловік і жінка — символ духовної єдності.
Діти — символ продовження роду.
Корова — символ благополуччя.
Свиня — символ багатства.
Кішка — охоронниця дому.
Кінь — символ трудолюбивості.
Лелека, підкова, півень — символ щастя.
Дзвіночок, глечик — здійснення бажань.
Хата — охоронниця цінностей.
Млин — символ руху, життя.
Соняшник, бедрик — символ Сонця.
Перець — чоловіча сила.
Часник, овес — проганяє нечисту силу.
Кукурудза — грошовий достаток.
Квасоля у гнізді — гроші у сім’ї.
Мак — спокій у сім’ї.
Мішок — символ достатку.
Безсмертник — молодість, довге життя.
Лікарські трави — символ міцного здоров’я.
Сорго — не пускає зло у дім.
Самшит, шипшина — краса і молодість.
Переплетення лози, рогози, рядно, коса — вірність взаємовідносин.
Бобові, злаки — символ ситності й достатку.
Щітка — чистота дому, чистота духу. Підкова;— символ добробуту і любові.
Сонце як божество
До наших днів збереглося кілька літописних і народних переказів про те, що сонце було шановане слов’янами. Найдавніша з них належить арабському письменникові Х століття Аль-Масуді. У своїй роботі «Золоті Луги», описуючи слов’янські храми, він зауважує, що в одному з них в куполі були зроблені отвори для спостереження точок сходження сонця, і що там були вставлені дорогоцінні камені з накресленнями, що пророкували майбутнє [1. Інший арабський письменник Ібраїм бен-Весіф-Шах у своїх працях пише, що слов’яни вшановували сонце, і що один із слов’янських народів святкував сім свят, названих за іменами сузір’їв, найважливішим з яких було свято Сонця .
За часів становлення християнства на Русі язичницькі вірування стараннями духовенства та представників влади стали поступово видозмінюватися. Наприклад, можна зустріти такі повчання Кирила Туровського: «Не нарицайте себе бога ни в солнце, ни в луне» , «луце же ли поклонятися лучю мрькнущему, нежь лучю безсмертному и богу створенну, а не Богу все створшу» . Слов’яни зуміли об’єднати старі язичницькі вірування з новими християнськими. Слов’янська культура настільки глибока й багатошарова, що з покоління в покоління передавалися перекази про сонце як про істоту божественну. І, мабуть, тут не все так просто…
Адже в старовинних слов’янських казках кажуть, що Сонце є цар, що він володіє дванадцятьма царствами, і в кожному поставив паном одного зі своїх дванадцяти синів, дванадцяти сонць, що сам Цар-Сонце живе в сонці, а сини його живуть в зірках. Найцікавіше — слов’яни вірили, що сонце, передбачаючи нещасні події, дає знати про них людям і зупиняється на шляху чи ховається в хмарах. Крім того, вірили, що воно допомагає людям, але в той же час переслідує недостойних, що заслужили його немилість. Тут можна також згадати прислів’я: «Де сонце, там і сам Господь».
Сонце було шановане з одного боку як небесне світило, що знаходиться в середині світла, все висвітлює, і як Бог, як Цар-Сонце. Царство його слов’яни представляли десь за морем, у країні вічного літа і вічного життя, звідки насіння життя залітає й до нас, а палати його перебували на високих, священних горах (слово «чертог» з давньослов’янської перекладається як палата, хороми, палац). За віруваннями, там Цар-Сонце сидить на своєму пурпурному, золото-тканному престолі. Сім зірок ангелів-суддів і сім вісників, літають по світу в образі хвостатих зірок виконують його волю. Сонце було шановане як святий Владика неба, землі та людей. Вірили, що від нього залежать зірки й вітри, врожай та погода; вірили, що людям добрим сонце допомагає, а тих, хто схибив, – карає. Сонце також вважали захисником сиріт та покровителем сімейного спокою і щастя, тому кожна сім’я повинна була мати його образ. І найцікавіше, що до Сонця, як владики всього, зверталися з молитвою не тільки в біді чи хворобі, але й постійно, кожного дня .
Вчені й досі не можуть відповісти на запитання, чому число сім, а також сім божеств чи ангелів так часто зустрічається у віруваннях та міфології як слов’ян, а практично всіх стародавніх народів? Сім планет і сім днів тижня, сім коней сонця і сім ангелів-суддів, сім брам сонця Мітри, сім стад Геліоса, сьомий день кожного місяця, як день народження Аполлона, у стародавніх шумерів сім великих богів, що дивляться «в чарівне колесо руху Світу … присуджуючи Долі людям», сім «Безсмертних Святих» на чолі з Ахура Маздою в зороастризмі, сім великих богів, що правили Єгиптом 12300 років, і, нарешті, сім Архангелів в християнстві (а в Православ’ї вісім!), у легендах східних народів сімка Бодхісатв Шамбали. Можливо, відповівши на це запитання, вчені несподівано для себе наблизяться до розгадки й інших таємниць?
До речі, давня слов’янська символіка містить в собі легендарну печатку Шамбали: сонце, сонце, всередині якого знаходиться зрізана піраміда і вгорі трикутник. Око, згідно з переказами, — це всевидяче око Бога. А трикутник означає поєднання трьох принципів побудови Всесвіту: Лотоса, Аллата і Бога . І навіть сьогодні чи не в кожному Православному храмі можна також зустріти цю незвичайну символіку, одним з важливих елементом якої є сонце!
Інші дослідження вірувань древніх слов’ян розповідають нам про те, що Сонце було шановане як син верховного божества язичницької Русі — Сварога. Але про все по порядку. В Іпатіївському літописі є такі слова: «И бысть по потопе и разделеньи язык, иоча царствовати первое Местром от рода Хамова, по нем Еремія, по нем Феоста, иже и Сварога нарекоша Егуптяне; царствующю сему Феосте в Егупте, во время царства его, спадоша клеще с небесе, нача ковати оружье». Тут слов’янський Сварог ототожнюється з давнім Феостом або Ефестом, Вулканом, Єгипетським Фта. Вулкан же є богом блискавок, коваль небесної, божественної зброї. Тут також варто звернути увагу на деякий зв’язок слов’янського пантеону богів з єгипетським, що підтверджують літописи. У цього верховного бога, бога блискавок, було ще й інше ім’я — Перун. Дослідники приходять до висновку, що Сварог і Перун суть різні назви одного й того ж божества .
Вважається, що верховне божество Сварог-Перун породжувало двох синів: Сонце і Вогонь. У наведеному вище тексті Іпатіївського списку літопису читаємо далі: «И по сем [тобто по Свароговому] царствова сын его, именем Солнце, его же наречуть Дажьбог… Солнце царь сын Сварогов, еже есть Дажьбог». Братом Сонця, сином Сварога, називається також і вогонь: «Огневи моляться, зовут его Сварожицем». І найцікавіше, що стародавні джерела називають слов’ян онуками Дажбога. . Наприклад, у «Слові о полку Ігоревім» сонце Дажьбог виступає дідом Слов’ян, і під цим ім’ям його величають і в народних піснях досі як Дід, Дідо. Відоме також і інше його ім’я – Ладо, що означає Світло, Краса, Мир, Любов, Радість. Приміром, у хорватів є така народна пісня: «Лепи Иво терга роже, тебе, Ладо, свети боже! Ладо, слушай нас, Ладо! Песме, Ладо, певамо ти, сердца наше клянемо ти: Ладо, слушай нас, Ладо!»; а в сербів є старовинна пісня, у якій люди благають Бога, щоб він сяяв: «сияй, сияй, боже!». Варто зауважити, що в ще давніші часи, часи матріархату, тобто верховенства Жіночого начала в суспільстві, слов’яни шанували богиню любові і блага Ладу.
Той факт, що Сонце вважалося дідом або батьком слов’янського народу, підкреслює і старовинна пісня, яка зустрічається з невеликими змінами в епосі всіх слов’янських народностей. Адже коріння в нас одне!
«Сонечко, сонечко,
Заглянь у віконце!
Твої дітки плачуть,
Пити, їсти просять».
Сенс цих простих слів, мабуть, куди глибший, ніж може здатися на перший погляд. Адже якщо слов’янський народ вважається онуком Сонця і знаходиться під особливим його заступництвом, то звернення до нього з проханням про пиття та їжі може трактуватися як прохання духовної їжі, без якої не може обходитися жодна людина на Землі.
За віруваннями наших предків, Сонце займає особливе місце і в устрої світу. Вважалося, що воно знаходиться в його середині. Наприклад, у сербів було повір’я, що за світом, де світить Сонце, тягнеться царство темряви. Це переказ, як і багато інших язичницьких, з приходом християнства лише видозмінився, не втративши своєї суті. Адже в якійсь мірі уявлення про те, що там, де не світить Сонце, де люди втрачають Віру і Любов до Бога, де відбувається порушення людиною будь-яких моральних принципів, там починається темрява. Причому варто звернути особливу увагу на те, що темрява наступає насамперед усередині самої людини — не десь зовні, невідомо де, а саме всередині. Тому в Біблії й написано: «Хто в Любові, той у Бозі, і Бог у ньому, бо Бог і є сама Любов».
Цікавий також той факт, що з прийняттям християнства на Русі, відбулася підміна понять. Наприклад, ми вже говорили про те, що божество Сонце іменувалося як Ладо, означаючи Світло, Мир, Красу, Любов. Тобто люди використовували це ім’я в позитивному значенні. Після ж прийняття християнства ім’я Ладо перейшло в ім’я біса і тим самим отримало негативний відтінок. У народі кажуть: «іди до Ладу» або «до Ляду», замість «іди до біса». Тому якщо раптом у житті Ви почуєте на свою адресу слова «іди до Ладу», », то можете тільки зрадіти, оскільки насправді Вам вказують шлях до божества Світла й Любові.
Отже, ми розглянули основні старослов’янські вірування в Сонце як божество.
Інші завдання дивись тут…
Розв’язник до підручника “Українська література 5 клас Коваленко Л.Т.”
Міф БЕРЕГИНЯ.
Сторінка 17-19 (2013) / 14 (2018)
1 (2013) / 1 (2018) Як жили люди в первісному суспільстві?
У темряві та холоді в печерах та бурдеях.
2 (2013) / 2 (2018) Які знання передавав первісним людям Сварог? Прочитай про це в тексті.
«Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв…Час жити у світлій хаті…», «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати».
3 (2013) / 3 (2018) Чого навчала людей Берегиня? Підтвердь відповідь уривками з тексту.
«Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».
4 (2013) / 4 (2018) Як Чорнобог хотів перешкодити Сварогові й Берегині? Чому він хотів знищити Сварога й Берегиню? Як про це Чорнобог каже в міфі?
«Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати… А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…»
5 (2013) / 5 (2018) Які боги в міфі є втіленням світла й добра, а які — мороку й зла? Спираючись на текст, поясни, чому ти так думаєш.
Втіленням добра є Сварог (бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг) й Берегиня (богиня добра й захисту від усілякого лиха), котрі прагнули виводили людей з темряви й навчали, Білобог (творець річки Рось).
Втіленням мороку і зла є господарі Підземного Царства — Чорнобог (бог темряви, ночі, зими, холоду, сну) і Мара (донька Чорнобога, богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб, смерті).
6 (2013) / 6 (2018) Спробуй передбачити, хто з богів у міфі переможе. Чому ти так думаєш?
Переможуть сили світла і добра. По-перше, у фантастичному світі завжди перемагали сподівання людей на краще. По-друге, сучасні люди живуть у світлих будинках, мають великі знання. З цього я роблю висновок, що перемогли боги світла та добра.
7 (2013) / 7 (2018) Прочитай наступну частину міфу і перевір свої припущення.
«І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1 (2013) / 1 (2018) Чим закінчилася розповідь про Сварога, Берегиню й Чорнобога? Чи відповідає кінцівка твоїм припущенням?
Боги світла та добра здобули перемогу над богами мороку.
2 (2013) / 2 (2018) Чому на вбранні Берегині були вишиті стріли Перуна та соколи? Як ці зображення допомогли їй перемогти темні сили? Щоб відповісти на ці запитання, за Словничком-довідничком прочитай про Вирій, Першодерево та Рода-Сокола.
Вирій — перша земля, острів у Всесвіті серед Синього моря, у Вирії росте Першодерево світу. Першодерево світу (Світове Дерево) — зменшена копії Всесвіту (коріння його у землі, де в підземному світі живуть злі духи; стовбур стоїть на землі — місце для проживання людей і звірів; віти , заселені богами, планетами, зірками, птахами, спрямовані до неба – символ духовного).
Рід-Сокіл — символічна назва божественного подиху (на зображеннях він сидить на Першодереві, пірнає у воду й виймає каміння синє та жовте для створення Світу).
Сокіл – це божественний подих бога сонця Дажбога, покровителя Руської землі. Перун — бог грому і блискавки, бог війни і миру, їздив у хмарах колісницею.
3 (2013) / 3 (2018) У чому була сила Берегині? Підтвердь відповідь словами з тексту.
Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами Перуна» та «соколами». Богиня здійняла догори руки — і… чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.
Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати.
4 (2013) / 4 (2018) Яку думку утверджено в цьому творі?
Світло та добро перемагає темряву та зло.
5 (2013) / 5 (2018) Розкажи, чи є в твоїй оселі обереги. Перекажи своїм батькам міф про Берегиню.
Збагачуй своє мовлення
1 (2013) / 1 (2018) Що спільного між богинею Марою та словами мор, морок, марево, хмара, мерзнути, смерть?
Слова мор, морок, марево, хмара, мерзнути, смерть утворено від імені богині Мари.
2 (2013) / 2 (2018) Література в колі мистецтв. Порівняй зображення Берегині в різних видах мистецтва. Що між ними спільне і чим вони різняться?
На мою думку, на всіх зображеннях бачимо жіночу постать з піднятими до верху руками та стрілами Перуна. У живописі широка палітра кольорів, зображення більш реальне. У вишивці один колір та контурне зображення. На писанці символічне зображення, яке треба уміти читати.
Міф ДАЖБОГ
Сторінка 19 (2013)
1 (2013) Хто такий Дажбог? Як у міфі описано його зовнішність? Прочитай ці рядки в тексті. Опиши, яким ти його собі уявляєш, а вдома намалюй олівцями або фарбами.
«На золототканому пурпуровому престолі в роззолоченому одязі гордо сидить осяяний юний красень. Це — Дажбог — бог Сонця, денного світла й добра».
2 (2013) Де жив Дажбог? Яким ти уявляєш золототканий пурпуровий престол, на якому він сидить?
У країні вічного Літа знаходився чудовий золотий палац із кришталевими вікнами. Золототканий пурпуровий престол – зручний трон з високою спинкою, оббитий червоно-рожевим бархатом і вишитий золотими нитками.
3 (2013) Випиши в зошит назви кольорів, згаданих у тексті. Чому саме такі кольори використано в міфі?
Золотий (колір сяйва, добра, достатку, сонця), кришталевий (колір величі палацу), пурпуровий (колір життя), білий (колір чистоти).
4 (2013) За які справи на землі відповідав Дажбог?
Цей світлий бог навчив людей сіяти жито, пшеницю й інші злаки, вирощувати хліб.
5 (2013) Чому Дажбог у грудні старіє, помирає, а на початку просинця (січня) відроджується, знову стає прекрасним юнаком?
Щоб щороку вершити свої земні справи.
6 (2013) Які уявлення давніх людей про світ передає цей міф? Що він прославляє?
Цей міф цікаво пояснює зміну пір року, пробудження навесні природи. Він прославляє працьовитість народу, якого Дажбог навчив вирощувати хліб.
7 (2013) Збагачуй своє мовлення. Народні назви січня — студень, тріскун, сніговий, сніговик. Коли їх може використати в мовленні сучасна людина?
Ці слова можна використати при написанні твору чи розповіді про зиму.
8 (2013) З’ясуй за тлумачним словником, які відтінки червоного позначають слова багряний, багровий, пурпурний і пурпуровий, кармазиновий, буряковий. Відповідь перевір за Словничком-довідничком.
Багряний — густо-червоний, пурпуровий.
Багровий — густо-червоний з легким синюватим відтінком.
Пурпурний — темно-червоний або яскраво-червоний з фіолетовим відтінком, багряний.
Пурпуровий — те саме, що пурпурний.
Кармазиновий — темно-червоний.
Буряковий — колір буряка: темно-червоний з синюватим відтінком.
9 (2013) Розглянь рушники у твоєму домі (у родичів, знайомих). Дізнайся від старших, які символи на них зображено. Чи є серед них схожі на ті, що відтворено на малюнках (символ Дажбога)? Що спільного між цими трьома зображеннями?
На всіх малюнках я бачу вічну дорогу від великого квадрата до малого і навпаки.
10 (2013) Прочитай народну пісню, яку співали дівчата 22 березня. У ній соловей розповідає про прихід весни. Якою в пісні є роль Дажбога? Які образи використано в пісні для зображення приходу весни?
Не сам же я вийшов,
Дажбог мене вислав,
— З правої ручейки
І ключики видав.
З правої ручейки
Літо відмикати,
З лівої ручейки
Зиму замикати.
Соловейко прилітає навесні, коли Дажбог замикає зиму й відкриває двері для весни. У пісні для зображення приходу весни використані образи — приліт солов’я, чарівний ключик.
Який із двох творів про Дажбога — міф чи пісню — можна співати, а який написано так, як ти розмовляєш? Об’єднай ці два тексти і створи свій варіант міфу про Дажбога. Пісню можна співати, міф треба розповідати.
Інші завдання дивись тут…
Запрашиваемая Вами страница не найдена на сервере. Попробуйте начать поиск с первой страницы.
Если ошибка будет повторяться, обратитесь к Вебмастеру.
Альтернатива – используйте одну из приведенных ниже ссылок, чтобы найти то, что вы ищете:
Урок № 4
Тема. Міфи та легенди українців. «Дажбог», «Неопалима купина»
Мета: ознайомити учнів із віруваннями давніх українців; розвивати допитливість, вдумливе ставлення до уявлень наших предків, навички виразного читання міфів та легенд, пояснення їхнього змісту
Очікувані результати: учні знають зміст українських міфів та легенд, уміють виразно їх читати, переказувати, тлумачити, висловлювати власну думку з приводу порушених у творах проблем.
Теорія літератури: міф, легенда, реальне та фантастичне.
Обладнання: підручник, текст легенд «Дажбог», «Неопалима купина»
Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя.
На небі яскраво світить сонечко, воно ніби всміхається, ласкаво зігріваючи нас своїми променями. Та буває сонце й палючим, немилосердним, таким, що висушує воду, і тоді від спраги страждає все живе. Від цього світила залежало саме життя на Землі. Тому й возвели наші предки Сонце в ранг найвищого, наймогутнішого бога, щиро поклонялися йому, славили в легендах та піснях. А ще давні українці дуже любили свою землю, захищали її від численних ворогів зброєю, а коли могли — то хитрістю та кмітливістю. Саме про це йдеться в легендах, з якими ми й познайомимося на сьогоднішньому уроці.
Виразне читання уривків із легенд, які запам’яталися, вразили найбільше; переказ легенд.
З’ясуйте, що ми можемо вважати українським оберегом у сучасній квартирі, кого — Берегинею? Опишіть їх, висловіть своє ставлення до них.
Опрацювання статті-коментаря до теми.
Дажбог — сонячне божество у східних слов’ян, що дарує добро та багатство; божество достатку.
Сварог — верховний бог східних слов’ян, небесний вогонь.
Тур — дикий бик.
«Слово о полку Ігоревім» — давньоруська літературна пам’ятка ХІІ ст.
— Кого русичі-українці вважали своїм родоначальником, першим князем і незмінним покровителем? (Дажбога.)
— Зробіть «усний малюнок-портрет» Дажбога. (Дажбог у наших пращурів був богом Сонця. Він має величну ходу й проникливий погляд, блакитні, як чисте небо, очі. У нього дивовижне, золотаво-сонячне волосся, що легко летить за вітром.
Наші предки вірили, що Дажбог їздить по небу в дивовижній колісниці, яка запряжена четвіркою білих вогняних коней із золотими крилами. А сонячне світло утворюється від вогняного щита, який він носить із собою.)
Град — місто.
Зілля — рослина.
Ультиматум — вимога.
Залишитися з облизнем — залишитися ні з чим.
— Що символізує гілочка неопалимої купини? (Незнищенність народу.)
— Чим, на ваш погляд, ця оповідь відрізняється від попередніх? (Від попередніх ця оповідь відрізняється за формою.)
— Які роздуми викликає легенда? (Що наші предки були мудрими та мужніми, долали ворога якщо не силою, то кмітливістю.)
— Поясніть, чому неопалима купина — ніби поетичне відображення України й українського народу? (Український народ багато разів намагалися знищити, розпорошити, але він щоразу повставав із руїн, відроджувався, як неопалима купина.)
— Яке сучасне значення виразу «неопалима купина»? (Щось вічне, цінне, нетлінне.)
Творче завдання.
Складіть висловлювання на тему «Як я розумію поняття “неопалима купина”».
Навчитися виразно читати, переказувати легенди, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного, відповісти на питання підручника.
Знайти кольорове зображення ікони (або саму ікону) «Неопалима купина» й описати її.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Легенди й міфи приваблюють мене тим…
Ліна КОСТЕНКО
СКІФСЬКА ОДІССЕЯ
Поема-балада
ПІЩАНЕ — село Золотоніського р-ну Черкас. обл., поблизу якого в заплаві
р. Супою (лівої притоки Дніпра) 1960—61 знайдено залишки човна, рештки
кістяка людини та 15 античних бронзових посудин, оздоблених рельєфним орнаментом.
Цей унікальний комплекс датується кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е.
Знахідка з П. свідчить про торг. і культур. зв’язки землеробського
праслов’янського населення цієї території з античними містами, що їх здійснювали
дніпровським водним шляхом.
Човен з П. експонується в Історичному музеї УРСР в Києві; 14 бронзових
позолочених посудин — у його філіалі — Музеї історичних коштовностей УРСР,
1 лутерій — в археологічному відділі Переяслав-Хмельницького історичного
музею.
УРЕ, том 8, Київ, 1982, с. 388
Ріка Супій, і що там тої річечки?
Ох, недарма на праведній воді
латаття жовте світиться, як свічечки! —
то на чиїйсь біді, то на чиїйсь біді…
Ішли віки. Ріка собі міліла.
Довкіл наверствувався торф’яник.
Стара верба од старості зомліла,
забула, що сказав їй водяник.
Цвіло латаття. Плавали качки.
Звичайна річка, як усі річки.
І корови ішли до водопою,
не знали тайни річечки Супою.
Аж поки човен видобула з дна
якась машина торфодобувна.
А трохи далі, в торфі під корчами,
лежав скелет з коштовними речами.
Античний посуд, амфори, лутерії.
Соми, що наковтались біжутерії.
Великий дзбан з Афіною Палладою.
Відтак зробився той гречин баладою.
Але ж бо й справді, щоб таке утнути! —
Дніпро пройти, в Супої утонути!
Яка біда спіткала тут гречина,
сама себе забула вже причина.
Чи, може, він з напасником боровся?
А чи на камінь човен напоровся?
Чи він ужив добрячого напою
та й сам схитнувся посеред Супою?
Чи необачно здумав припочить?
Ріка тече. Історія мовчить.
Але, слізьми заплакавши гіркими,
коли човна вантажив чоловік, —
чи ж думала тоді ота грекиня,
що він пливе уже в двадцятий вік?!
Він плив до Скіфів. Човен був надійний.
Товар путящий. Сам він не простак.
— Чого ревеш, нікуди я не дінусь, —
сказав той грек, мабуть, приблизно так.
І вже ніхто його не дочекався,
мов ухопив його який хапій.
Дніпром допливши, де тепер Черкаси,
він завернув у річечку Супій.
І п’ять віків, ще й десять літ по двісті
нема про нього чутки ані вісті!
І та печаль давно вже не скорбота.
І що тепер про себе розповість
античний грек, сучасник Геродота,
негоціант з ольвійських передмість?..
Він був живий, не древній, не міфічний —
з тих клопітних для Греції часів,
коли потенціал демографічний
на чорноморськім березі осів.
І збудувавши Ольвію і Тіру,
Пантікапей, Німфей та Херсонес,
купці з Мілету, вихідці з Епіру
жили на скелях, ближче до небес.
Внизу ліпила мазанки злидота.
Чайки злітались вранці на лиман.
Грек не читав, можливо, Геродота, —
в ньому самому Геродот дрімав.
Він знав одне — що десь там за лиманом
тече ріка велика Борисфен.
Так край лежить неміряний, незнаний,
земля народів інших і племен.
Він бачив світ крізь дуже грецькі міфи,
охочий був почути щось нове.
Скіф і не скіф були для грека — скіфи.
Увесь той край він Скіфією зве.
І як для нас цікаві ті галактики,
звідкіль ніхто сигнал не передав,
так і йому — землі тієї клаптики,
де він іще нічого не продав.
І потім, справді, а чому б не взнати
якісь нові шляхи й координати?
Де браму неба зачиняють Ори?
Які заввишки ті Ріпейські гори?
І що за люди неври та гелони,
почім у них там бронзові кулони?
Та розім’яти веслами суглоби,
та походити босо по траві,
де проживають скіфи-хлібороби
і де кочують скіфи кочові.
Які на що у них там номінали?
І як вони там Дарія прогнали?
І що там за казкові емпіреї,
де царствує народ гіпербореї?
Де вічне літо і немає Лети,
ізвідки родом музика й поети,
бо там жила, на вроду еталонна,
богиня Літо, мати Аполлона.
Тож, взявши харчу торбу запасную,
до сліз жони завбачливо оглух.
“Я їду, отже, я існую”, —
так пояснив їй, що життя — це рух.
Бо в ті часи велике діло — посох.
У мандри йшов письменник і філософ.
То що вже говорити про купця?
Йому сидіти геть не до лиця.
Грек чув, що десь на північ від Гілеї
є вільний торг, де грекам привілеї.
Там на горі є місто, що до нього
купці пливуть аж з моря крижаного.
На ті базари і на ті привози
ще фінікійці шастали, пронози.
І грецький імпорт дуже там в ціні.
То він туди й подався на човні.
Йому ж казали греки: — Зупинися!
Не підбивай ще й інших горопах.
Нормальний грек торгує у Пониззі,
де царські скіфи царствують в степах.
А цей пливе. А з ним іще десяток
такий непоміркованих, як він.
Чи душу обпікає недосяжність?
Чи потребує серце перемін?
Звичайно, є надморські торги, ближче.
Та тільки ж тут всесвітнє торговище.
Куди поткнешся із своїм товаром?
Тут фінікійських глечиків навалом.
Тож грек пливе на північ і на північ,
все вище й вище, в землі праслов’ян.
А ще ж ні карт, ні компаса, й крізь Грінвіч
не пролягав іще меридіан.
Та ще ж плавби не визначено строку.
Чи ошалів, чи, може, з ким на спір?
Чи хоче він добратися, нівроку,
аж на край світу, до Ріпейських гір?
Ридає жінка в Ольвії, у гавані, —
чого ж гречин той довго так у плаванні?
В яких світах блукає той блукалець?
Чи укусила нутрія за палець?
Чи, може, з ким в дорозі не поладив?
Чи хто позаздрив на його Палладу?
Чи розгнівився скіфський Посейдон? —
бо як поїхав, та і по сей день.
І знає тільки місяць походющий,
де їде грек смаглявий і худющий.
Та на Олімпі знають, на вершині,
від самої хвилини відплиття,
три Мойри, три безжалісні богині,
що визначають все людське життя. —
Та, що його дарує, безтурботна.
Та, що пряде, аж прядочка бринить,
і третя — Та, що вже невідворотна,
що переріже ножицями нить.
Тож грек пливе, на весла налягає.
Короткі ночі, спати не встигає.
А у човні ж усякої матерії,
вино, олія, амфори, лутерії,
чорнофігурний лаковий бомбілій,
химери, ткані по тканині білій.
А не була б же Греція Елладою —
у нього й дзбан з Афіною Палладою!
Блищить ріка, метляє вітер чуба,
і сонце світить гаряче.
А човен довбаний із дубе,
такий вовік не протече.
У цих краях торгуючи давно,
грек прорубав у Скіфію вікно.
У ті степи неміряні, небачені,
під небеса такої висоти!
На що сармати розсобачені,
а й ті туди не важилися йди.
Там степ і степ. І скіфи славнозвісні.
Вози у них міцні, шестиколісні.
Отари незліченні, табуни.
І дивна мова з голосом струни.
Він там бував, він дихав їхнім димом,
їв їхніх страв баранячу ропу.
Та тільки от — гречин не сходив з дива,
що в них домашнє вогнище в степу.
Бо це ж тобі не дворики ольвійські,
жінки в сандалях і тварини свійські.
Тут вільний степ, і люди в ньому сущі,
на цілий степ стада свої пасущі.
Тут і ягнята, і жінки, і дітки
сидять у дощ під шкурами кибитки.
Який не є, усе ж таки зогріток.
А грек не звик би зроду до кибиток.
Йому аби за скелю зачепиться,
що аж за комір сиплються зірки, —
те голе місто, камінь, черепиця,
і ходять греки, чорні, як граки.
Над ними в небі і Телець, і Овен.
А тут пасеться цілий Зодіак.
Що скіфу — кінь, то греку — човен.
Живе на скелі, то інакше ж як?
А цій землі нічого не забракло —
ні рік, ні моря, ні озер, ні трав.
Найперший скіф, молодший син Геракла,
собі роздольне царство вибирав.
А скіфський бог розщедрився до того —
із неба кинув плуга золотого.
А ще він кинув золоту сокиру —
як часом з ними хто не схоче миру.
А для гостей на саму видноту
бог кинув з неба чашу золоту.
Хоча як інші книги погортай,
то перший цар був скіфський Таргітай.
І, як легенда кажа прастара, —
він син Дажбога і дочки Дніпра.
При ньому також на вечірній пруг
упала чаша, топірець і плуг.
Окрім легенд, є дані наукові,
теорії складніші теорем.
Наявні тут етруски загадкові
в генезі етрускоїдних племен.
Шари культур і древня топонімія
гіпотетично свідчать, що колись —
раніше, ніж прийти на Апенніни, —
вони у цих краях тут прижились.
Їх різні вітки мали різні назви —
лелеги, тірсагети і пелазги.
А згодом тих, що у степах зостались,
назвали скити, бо вони скитались.
Ще й інші є гіпотези і версії —
що бог Папай був скіфам праотець,
що ніби скіфи — вихідці із Персії,
тут корінний лиш коник-стрибунець.
Що як прийшли із хмарами наопашки
у кіммерійське царство степове,
то так і йшли тисячоліття попаски,
життя вели номадне, кочове.
Лишилось тільки розвести руками
на всі степи аж по Великий Луг.
Якщо вони були кочівниками, —
навіщо ж їм потрібен був той плуг?
Хто каже — скіфи, хто їх зве — сколоти.
Хто каже що, залежно від мети.
А наше діло — все це прополоти,
аби хоч крихту істини знайти.
Спитати мудрих, зазирнути в Лету,
хто, що й коли казав про цей народ —
Плутарх, Страбон і Гекатей з Мілету,
але найбільше, звісно, Геродот.
Побувши скрізь — од Фів до Чортомлика
і написавши кільканадцять книг,
він так сказав, що Скіфія — велика,
але не всі там скіфи серед них.
Були номади — скіфи кочові.
Товар свій пасли десь там аж до Криму,
програвши на співучій тятиві
історію, тепер вже недозриму.
Жили як степ, обличчям до небес.
Узимку мерзли, кутались в бушлати.
А по Дніпру, де нині Дніпрогес,
жили вже царські скіфи — паралати.
Сам цар, і члени царської родини,
і скіфи царські — ті жили у Геррах.
Суміжно десь, в лісах, жили будини,
бобрів ловили в лісових озерах.
В сусідство їм вклинилися гелони,
що мали місто на дубових брамах,
сади, городи, стріхи із соломи
і дерев’яні статуї у храмах.
На північ — неври, де тепер Полісся.
Тоді вважав їх дехто чаклунами.
Віки ішли, народ не перевівся,
і врешті-решт вони зробились нами.
Були ще й інші там аборигени.
Це може буть віднесене до збігів,
але меланхолійні меланхлени
вдягали чорне, — там тепер Чернігів.
Де на хребтах смарагдові попони,
в сугір’ях — агафірси золоті,
народ, котрий співав свої закони,
щоб не забути жодної статті.
Відлом фракійців — гети, зазбручани,
і ті, що в придунайських ареалах,
на ворога виходили з мечами,
а йшли із миром — грали на цимбалах.
На півдні — таври, бавились розбоєм.
Туди на схід, за Доном, савромати —
нащадки скіфо-амазонських воєн, —
таки вдалось тих фурій уламати.
І далі там — де сіяли, де пасли,
народи із околичних безмеж —
сармати, фіссагети, арімпаси
і люди з бурштинових узбереж.
Оце такі у Скіфії сусіди.
Сама ж вони складалася із кого?
Жили прекраснокінні калліпіди
найближче десь до берега морського.
А вище там, за їхньою землею,
жили стрункі, смагляві алазони.
Казковий ліс, урочище Гілею,
шукати в плавнях, певно, є резони.
Понад Дніпром жили все хлібороби,
що звав їх Геродот — борисфеніти.
Були людьми не східної подоби,
лишили голос у віках дзвеніти.
Хліб на Побужжі сіяли на продаж,
тих скіфів називали орачами.
І далі теж була б цікава подорож —
там, де Волинь, Поділля, галичани.
Але чому на землях цих, де Київ,
іще до літописних лихоліть,
так наче нам хто чорну дірку виїв
у історичній пам’яті століть?
Що тут було, сам Геродот не знає.
Він тільки твердить, що за тих часів
кордон ішов від Дону до Дунаю,
від моря аж до прип’ятських лісів.
Чи все це разом — Скіфія і скіфи,
і кочові, й осілі, й паралати?
Крізь домисли, і вимисли, і міфи,
о, як її нелегко угадати!
Був Геродот в історії Монбланом.
Багато знав кривавих епопей.
Та Віслу звав по-грецьки — Ериданом,
Святі Шляхи у нього — Ексампей.
Він тут бував — і в Геррах, і в Гілеї,
знав ріки — Герр, Тірас і Танаїс.
І під свої античні пропілеї
все у своїй транскрипції приніс.
Ішов у мандри у період літній,
де на волах, де пішки, де човном.
Тоді був скіфський цар неповнолітній,
а він знайомий був з опікуном.
Знав городища, і степи, і плавні.
Чув цілий хор людських різноголось.
Та вище, де Дніпро не судноплавний,
і Геродоту буть не довелось.
Віки мовчать. Душа не б’є на сполох.
Порожніх слів намножилась лушпа.
І тільки час від часу археолог
якесь віконце в правду прокопа.
Наука вглиб, і праця титанічна.
Загадка, не розгадана здавен, —
чи це була експансія етнічна,
чи це союз споріднених племен?
Це люд місцевий чи це люди східні, —
у цьому вчені теж неоднозгідні.
Та тільки хто б на чому не спинився,
яких припущень ми б не спорудили, —
коли цим горам Київ ще й не снився,
тут люди вже на мамонта ходили.
Коли в лісах ревли іще буй-тури, —
Дажбогу сонце приміряло німб,
і люди чорноліської культури
жили, співали, сіяли свій хліб.
Які б тут не були стовпотворіння,
хто б звідки не накочував сюди,
а люд був корінний тут, бо коріння
в такому грунті глибоко сидить.
Тут землі щедрі. Тут річок без ліку.
Всіляки руди в надрах залягли.
І через те отак тут споконвіку —
життя і смерть на відстані стріли.
Які тут не прокочувались орди!
Яка пройшла по землях цих біда!
Мечем і кров’ю писані кросворди
ніхто уже повік не розгада.
Немає дат, немає фактів голих,
усе дійшло у вимірах легенд.
Але в курганах скіфських — не монголи.
На пекторалі — теж не Орієнт.
Повірить можна в будь-яку легенду.
Теорій напридумувать за трьох.
Не можна брати істину в аренду
і сіяти на ній чортополох.
В цілому ж скіфи — воїни, мужі,
ходили в битви, а не в грабежі.
І хоч було в них війська не мільйон,
не переміг їх сам Зопіріон.
Хоча був ласий до таких земель,
щоб їх перетворити на колонії,
не той Пилип, що з конопель,
а той Філіпп, що з Македонії.
Персидський цар, скоривши Вавілон,
пішов на них, — це був могутній Дарій.
Повівши військо степом напролом,
за тиждень був готовий на гербарій.
На цей раз скіфи одступали,
бо ворогів було як мли.
Ковтнули Дарія степами,
а потім вроздріб потовкли.
Були в бою несамовиті.
Носили панцирі і світи.
На литках поножі ольвійські,
шоломи часом іллірійські.
Варили бринзу. Ждали паші.
По сіль ходили в той же Крим.
А хто з одної випив чаші,
той був навіки побратим.
Щоб з’ясувати справи всі ці дальні,
символіці належне віддамо.
Поглибивши контрасти соціальні,
їм з неба впало також і ярмо.
Хто мав худоби тисячу голів,
а хто плуганивсь парою волів.
Були й раби. Рабами торгували.
І серед них філософи бували.
Наприклад, Біон був Бористеніт,
котрий любив на площі гомоніть.
І він був раб, і батько був рабом,
і довелось нелегко їм обом.
В порту почавши із соління риби,
він був засновник жанру діатриби.
Втонули в часі імена митців,
і те ім’я, що мало буть крилатим.
Колись було сім грецьких мудреців —
з них Анахарс був скіфом, паралатом.
Про скіфів добре згадував Есхіл.
В Гомера є, що скіфи — справедливі.
В цьому краю царів і пастухів
суворі люди, горді і вродливі.
Любили степ, і волю, і пісні.
Приносили присягу при вогні.
Стріляли з лука, билися мечами.
Зі списа їли здимлений шашлик.
Недаром “скіф” колись і означало —
суворий, грізний, воїн-степовик.
Послів приймали закордонних.
Царівен видавали за моря.
Також дочка царя Ассаргадона
була жоною скіфського царя.
Прибувши на тодішній бригантині,
в часи непримиренних ворожнеч,
вона йому, крім посагу у скрині,
везла од батька ассірійський меч.
Тому природно, що сусідній грек
не хтів би з ними розбивати глек.
Від цього мав прибутки немалі.
Торги були йому безперешкодні.
Бо амфори, прикопані в землі,
тримали довго вина прохолодні.
Він тут бував не раз уже й не два.
Базари знав — що де почім і скільки.
Вже навіть вивчив деякі слова —
як буде “хліб” і “здрастуйте” по-скіфськи.
Грек знав своє купецьке ремесло.
Міг одурити скіфа, не без того.
На древі рік, що в море проросло,
чув шурхіт листя срібно-золотого.
Але ж у них товарів тут завізно.
Все далі й далі гнав його зюйд-вест.
Він навіть бачив, як кував залізо
у скіфів царських велетень Гефест.
У них є все — пшениця, хутро, вовна,
і риба, й мед, і добрі води рік.
Вторгує грек, і подорож чудовна,
і є про що розказувать весь вік.
Бо як, було, він вернеться додому,
та як накличе всіх на рибу з Дону,
та як розкаже про свої пригоди —
сусіди всі дивуються три годи.
Хоч, звісно, йшлось не про облогу Трої,
і він купець, а зовсім не герой.
Але якби так рясно на героя,
то вже б давно не вистачило Трой.
Його грекиня теж не Пенелопа
і не чекала воїна з боїв.
Не бачив він кикона і киклопа
і в лотофагів лотоса не їв.
Але він теж не так собі гречин,
хоч взяв за душу невідомо й чим.
Чи що пролежав два тисячоліття?
Чи що на міф давно вже неполіття?
Чи що не простий, а Ольвійський гість
хоч дещицю про скіфів розповість.
От грек пливе і просто з інтересу,
бувало, зійде, глипне в далину.
Вівтар жертовний богові Аресу
такий там скіфи возвели, що ну!
Бо ж бог Папай був мирний бог на світі.
Вогонь домашній берегла Табіті.
Також красуня їхня, Аргімпаса,
на вечорницях била в тулумбаса.
Пастуший бог полохав перепілку,
з очеретини вирізав сопілку.
А бог Арес був богом над богами,
бо світ кишів навколо ворогами.
Тож навезуть возів стонадцять хмизу,
ввіткнуть меча та як підпалять знизу! —
аж гуготить багаття до небес.
Непереможний скіфський бог Арес! —
що в тім вогні присутній був як знак —
короткий меч, священний акинак.
Колись до них жили тут кіммерійці,
ті, що про них писав іще Гомер,
а щонайперш згадали ассірійці
в клинописах ще хтозна-яких ер.
Це був народ такої сили й гарту,
що їх ніхто подужати не міг.
Трясли Ефес, ходили на Урарту,
від них погиб і цар лідійський — Гіг.
Але і їх довів чи не до стресу
вогонь жертовний богові Аресу.
От кіммерійці здумали прощатись,
наслухані про скіфську силу й лють.
Одні вважали: — Треба захищатись! —
А другі: — Ні, вони нас переб’ють.
Одні казали, що не ступить ворог,
що треба землю захищать свою.
А другі: — Ет, ну що земний цей порох?
Ми знайдем інший в іншому краю.
Відтак дві групи, не дійшовши згоди,
зробились між собою антиподи.
Та, зброю повихоплювавши з піхов,
самі себе так встигли перебить,
що як прийшли вже скіфи, то вже скіфам
було, по суті, нічого робить.
Це, може, правда, може, півлегенди,
що має присмак крові й полину.
Так що такі й подібні прецеденти
восходять ще в глибоку давнину.
Лише прапам’ять долітає звідти,
перемиває золотий пісок.
Багато міг би розказати вітер,
але у вітру голос пересох…
Є тільки чутка (може, це й химера),
і є кут зору (може, й слушний кут), —
що греки, начитавшися Гомера,
його кіммерів поселили тут.
Насправді ж тут на узбережжях Лети
не кіммерійці населяли край,
а перша людність тут була — таргети,
отож і пращур їхній — Таргітай.
Він внук Дніпра і не прийшов нізвідки.
Проговорись, історіє німа!
Мав трьох синів, від них три скіфські вітки, —
одна запанувала над всіма.
А інші розселились до Дунаю.
Це був тоді фракійський ареал.
Десь в тих краях, пізніше, у вигнанні
Овідій серед гетів зимував.
Шуміли там смерекові верхів’я,
і звіздарі вивчали біг планет.
Орфей, до речі, також був фракієць.
Можливо, дак, але, можливо, й гет.
А грек пливе, а грек часу не гає,
і звідусіль на нього щось чигає.
А на гречині макова сорочка,
ще й чорний пояс, срібна оторочка.
Одна дріада, як сорочку прала,
того гречина на три тижні вкрала.
Були йому ще й гірші придибунки —
вовки, гієни, бійки і грабунки.
Було таке, що й згадувати страшно,
бо там у небі зоряно і пташно,
й кусаються, як люті упирі,
ще кіммерійські комарі.
Він також падав жертвою опінії,
що він лазутчик декотрих земель.
За ним в степах погналися Еринії,
натіпали із нього конопель.
Вже він вважав грекиню удовою,
волосся стало стовбула —
цариця з гострою бровою
на нього оком повела.
А вартові оружні, здоровецькі,
щось говорили не по-грецькі.
Ну, він, ту мову не вивчавши в книгах,
і так, і сяк пояснював на мигах.
Але його там вислухали сухо.
Просив, благав — ніхто не довіря.
Аж раптом хтось сказав там щось на вухо
опікуну маленького царя.
Маленький цар підняв свої клейноди.
І грека відпустили без ушкоди.
Грек уклонився, дякуючи гречно.
Сказав, що в жертву принесе бика.
А ще сказав, що хтів би доконечно
узнать ім’я свого рятівника.
Той усміхнувся і сказав ласкаво,
ще молодий, а вже був поліглот:
— Моє ім’я нічого вам не скаже.
Я мандрівник. І звуся Геродот.
Такі пригоди з греком тим бували
від птаства, від людей і від вовків.
Чей тільки з торфу ще не добували,
добудуть через двадцять п’ять віків.
От бідний грек! І треба ж було греку
так наражать себе на небезпеку.
Сидів би грек у хаті й коло хати,
поміг би жінці діток колихати.
Вставав би грек удосвіта в тумані,
ловив бичків у Бузькому лимані.
А він пливе. Йому іще далеко.
Пливуть віки, а він пливе й собі.
Пливе й пливе. — А ти ким був, лелеко? —
питає грек лелеку на вербі.
Бо древній грек хоч віку й молодого,
а знав, що світ складається із див,
що кожен є собою ненадовго, —
все хтось когось на щось перетворив.
Богиня Еос, скориставши владу, —
свого старого мужа на цикаду.
Сам Зевс — кохану, німфу чорноброву,
перетворив, пробачте, на корову.
А та трава, що в пальцях розім’яти,
то буде пахощ дивний і терпкий,
то це ж Аїд перетворив у м’яту
свою кохану Менту. Отакий.
І кожен камінь був колись створінням.
І все живе і дихає. А он —
задушена покрученим корінням,
кричить верба, як жрець Лаокоон.
Природа вся була жива для грека,
він чув її, як землю чув Антей.
У наших предків був тотем — лелека.
Чи не тому і носить він дітей?
Якби лелека голосом озвався,
то грек, мабуть, не дуже б здивувався.
А у Дніпрі що риба, то білуга.
Зварити юшку манять острівки.
Велике Сонце над Великим Лугом.
Великий Сон Великої Ріки.
Пустельний простір, як душа без міфа.
Сопілку Пана уловляє слух.
Жона якогось царственого скіфа
зеленим шовком виткала цей луг…
Можливо, грека трохи дивували
суворих скіфів грізні ритуали.
Він, може, часом щось і не второпав,
а часом грек, бувало, й торопів.
У нього ж все — акрополь і некрополь,
а тут степи, — що неба, що степів!
Наприклад, їхній звичай похоронний.
Що б тут робив міфологічний дід?
Тут, може, треба декілька Харонів —
царя транспортувати на той світ.
Бо їде цар з рабами і скарбами,
царя везуть вози і шарабани.
Жертовна кров стікає з вівтаря,
ревуть бики, мекекають овечки.
І мертві слуги мертвого царя
тримають мертвих коней за вуздечки.
Страшне у скіфів дійство похоронне!
Ольвійський грек, бувало, похолоне.
Спочатку возять мертвого царя,
щоб сорок днів усі за ним ридали.
Рабиня, як зацьковане звіря,
тремтить, чекає, що її придавлять.
Мужів найкращих пробирає дріж.
Отак живеш, стараєшся, воюєш, —
обличчя дряпай, вухо собі ріж,
щоб кожен бачив, як ти пасіюєш.
Коли вмирає простий чоловік,
хіба ж затіють стільки камуфлету?
Меч, лук і стріли. Ратище під бік.
Конини шмат. Підстилка з очерету.
Царя ж везуть, одягнутого в плис,
у захололій капсулі із воску.
Селера і товчений кипарис
зробили з нього мумію заморську.
На всі димки далеких кочовищ,
де по степах отари, наче хмарки,
щоб вибігали люди з таборищ
і похиляли голови номархи.
І, склавши честь, нападавшися ниць,
відбувши всі печальні ефемери,
у золотих оздобах багряниць
везуть царя в країну царську — Герри.
За ним ідуть на той світ, бо він цар,
наплакавшись у ті сороковини,
коханка, кухар, навіть новинкар,
що буде й там розказувать новини.
…Лежить коня загнузданий кістяк.
Намисто спить з єгипетської пасти.
Заклякли слуги на своїх місцях,
і раб лежить, де довелося впасти.
Підземний світ, і тлін, і німота.
В жертовних чашах ритуальний трунок.
Та на цареві зброя золота,
і меч, і щит, і войовий рихтунок.
Хто був той цар, і що в житті він встиг —
застигло, як в дзеркалах золотих.
Ще й колісницю звалять в той Сезам.
Насиплють горб такої височизни,
що аж не тенькне бронзовий казан
од грандіозних відголосків тризни…
Таке у скіфів похоронне дійство.
На чому згодом виникне злодійство.
Якісь дядьки, кошлаті, з клумаками,
в гробницях будуть чиркать сірниками.
Повзти на пузі в чорній темноті,
з кісток зривати бляшки золоті.
От цар лежить з рабинею якою,
лежить-лежить, урвавсь йому терпець, —
хап за плече кістлявою рукою,
так тут тому грабіжнику й капець!
Аж потім вже подвижники і вчені
взялись вивчать кургани височенні.
От розкопають ями та кар’єри
та й доберуться в царські інтер’єри.
Та так ішли все далі, й далі, й далі.
Було всього — з щитом і на щиті.
Через сліпучу призму пекторалі
тепер для нас всі скіфи золоті.
Бо як вони свій епос не створили,
чи нам його не трапилось гортать, —
то що ж лишилось? Піднімати брили.
Історію по золоту читать.
Нема письмен — є дивне сяйво казки.
Лук золотий натягує стрілець.
Летить грифон. І золоті підпаски
підвечір доять золотих овець.
Землі піднявши вже котору тонну,
у глибині, де шум не доліта,
читаємо, як скіфу золотому
дає скрижаль богиня золота.
І кожна бляшка, панцир, окуття
і на прикрасах вирізьблені драми —
це панорами скіфського життя,
увічнені по золоту майстрами.
Мистецтво те було не в сповиточку.
Грифони вже ту лань не заклюють.
Два скіфи шиють золоту сорочку.
Два скіфи з чаші золотої п’ють.
Картина, прямо скажем, феєрична.
Могили древні — Химина й Товста.
Тут десь урвалась пам’ять історична.
Зате вона навіки золота.
І поки жінка з-під долоні зиркала,
траплялось греку як не те, то те, —
Історія дивилася в два дзеркала —
античне грецьке й скіфське золоте.
Хто ж був майстрами скіфської епохи?
Хто їх створив, ті золоті скарби
з курганів Чортомлика і Солохи,
Чмиревої могили й Куль-Оби?
Хоч думка є, що твори ці античні, —
чи густо в греків схожого лиття?
Чому такі там скіфи автентичні?
Який це грек так знав би їх життя?
Чи грек ходив їх малювать з натури?
Жив у степах, набравшися халеп?
Такий шедевр не створиш за два тури,
тут треба знати змалечку той степ.
Якщо були у скіфів полководці,
і Анахарс, брат Савлія, мудрець, —
то що, у скіфів не знайшлося хлопців,
котрі могли в руці держать різець?
Чи не було металів благородних?
Сюжетів бракувало корінних?
Недавно дядько в себе на городі
знайшов і штампи бронзові од них.
І це було не де-небудь, не просто
серед яких сучасних картоплищ.
А це було у Кам’янці-Дніпровській
на місці древніх скіфських городищ —
де ще городам городище сниться,
де, подолавши тисячу смертей,
іще стоїть невидима столиця,
яку воздвиг славетний цар Атей!
Чому той край так дивно зветься — Герри?
Якими був населений людьми?
За п’ять віків до нашої ще ери
це знав той грек, і вже не знаєм ми.
Мабуть, Шафарик мав якісь підстави,
і Карамзин домислювався теж,
що в слові Геррос є відлуння слави,
що досягла балтійських узбереж.
Коли в бою тут воїн був убитий
чи участь брав проти яких нашесть,
йому на гробі, як почесний титул,
писали: “Геррос”, тобто — слава, честь.
Шлях еволюцій мовних і етнічних
крізь многоту кривавих несприянь, —
відлуння слави з написів рунічних
чи не вернулось іменем слов’ян?
Що тут було за праворітьми світу?
Чом не створили скіфи алфавіту?
Бо тільки Слово — пам’яті спасенність.
Живий народ, що мав своє письмо!
Чи, може, в них така була писемність,
що ми її вчитати не втнемо?
І хто вони? А ми хто? Хто ми? Хто ми?!
Хто наші предки? Прийшлі? Автохтони?
Сколоти? Лоти? Вихідці з Дворіччя?
Висока віть з пракореня слов’ян?
Які були тут мови і наріччя?
В яких садах співалось солов’ям?
Які були звитяги і поразки?
Що з правіків дійшло аж дотепер?
І хто були “божествені пелазги”,
як наших предків називав Гомер?
Чи ті віки вивчавши по дотичній,
так і заснем на тому відкритті,
що лиш майстри у Греції античній
могли створить шедеври золоті?
Чи нам судилось пошуки натхненні,
знання якісь нові і нестеменні?
Чи тільки смуток золотої згадки
з неміряного обширу загадки?
А грек пливе, усе довкола бачить.
Уже човни далеко добулись.
А третя Мойра ножиці мантачить,
блись-блись на сонці ножицями, блись!
А у степу ж ні гаю, ні ліщинки.
То крякне крук, то коник заірже.
Спеклося літо. Спека. Ні дощинки.
Ген скіфська баба обрій стереже.
Можливо, грека дещо й покоробило.
Він, може, навіть говорив комусь,
що скіфська баба — добре одоробло
супроти грецьких витончених муз.
Але було це твердження наївне,
бо всяк народ на ділі доведе —
хоч там нема того, що є деінде,
зате є те, чого нема ніде.
Тож язика він мав би прикусити, —
де взяв би мармур степовий Пракситель?
А щодо власне женської натури,
то в тих степах були і завжди єсть
такі стрункі моделі для скульптури,
що Фідій би вважав собі за честь.
О музи геліконів степових!
О жриці вогнищ, вже давно погаслих!
Вода джерел, од спеки неживих,
була не вельми щедра для Пегасів.
Я чую ваші дивні голоси.
Зап’ястя рук не звиклі до мережок.
Чаклунський чак космічної коси
і золоті півмісяці сережок.
О музи, музи, музи кам’яні!
Де грім душі, народжений з любові!
Ви мовчите. Ви плачете в мені.
Душа тисячоліть шукає себе в слові.
Скінчився степ — рівнини бездеревні.
Тут скіфський цар столицю запосів.
Тут городища, як фортеці древні,
стоять, окриті шкурами лісів.
Ції твердині ворог не повергне.
Тут позначив каміння неоліт.
Тут руди вже виходять на поверхню,
і урвища розламує граніт.
А вдалині, на кілька днів погоні,
але з фортець ще видимі як сон, —
стоять кургани царських пантеонів,
і чайка плаче з вітром в унісон.
Там — звідусіль загрожені степи,
а тут фортеці, що й не підступи.
Тут люд осілий. Тут шанують труд.
І рух дадуть і кругові, і кросну.
Кують залізо із місцевих руд.
І мають славу дуже розголосну.
Тут процвітало різне ремесло.
Були будинки з каменю й саману.
І наверталось грекам на весло
латаття Білозерського лиману.
Раз побували греки в городищі.
Дізнатися, на що там ціни вищі.
Провідати знайомих паралатів.
Придбати медицинських препаратів.
Зміїної отрути напитати
(в одного грека був радикуліт).
А скіфські лікарі гомеопати
були тоді відомі на весь світ.
З них дехто жив і по чужих країнах.
Токсаріс — грецький був громадянин.
Зажив такої слави у Афінах, —
мудрець Солон схилявся перед ним!
Вони вже знали деякі вакцини,
мікстури, зілля і настої трав.
Щоб перейняти дещо з медицини,
сам Гіппократ у Скіфії бував.
У місто греки в’їхали волами.
Воно було оточене валами.
Шумів базар. Проходили транзити.
Лежали хури червонястих руд.
Вгорі жили царі і ворожбити.
Внизу роївся ремісничий люд.
Риботорговці натягали тент.
Шкварчали біля яток чебуреки.
То, поки дядько скупить реманент,
пішли й собі повештатися греки.
У передмісті вулиці вузенькі.
Такий там брязкіт, гуркіт, гукіт, дзенькіт!
Скрізь чорні гути, кузні і майстерні.
Вода парує в кам’яній цистерні.
Коваль кує, не втомиться клепати —
мечі, голки, зубила і лопати,
цвяхи, ножі, сокири і серпи —
на все Пониззя і на всі степи.
Купили голку. Мали з тим мороки.
Промчався вершник. Грек розгарячивсь.
Зайшли до скіфа, що колись два роки
на ювеліра в Ольвії учивсь.
Там розглядали різні візерунки.
Ливарні форми. Золото. Емаль.
А він сидів, якраз робив малюнки —
ягнят і птиць на царську пектораль.
Подарував їм для жінок прикраси.
В ткача купили виробів лляних.
Пішли угору. Кам’янські тераси
були не гірш, як в Ольвії у них.
Хороми царські зблизька роздивились.
Цікавий грек у браму заглядав.
Маленький цар уже, напевно, виріс.
Тепер, мабуть би, грека й не згадав.
Похвастав грек, що він з царем стрічався.
І як за нього Геродот ручався.
Такий тоді малесенький був скіф —
тепер могутній цар Аріапіф.
Шкода, що скіфи з царської обслуги
взяли ворота на залізні шпуги.
А то б він, грек, бо він такий, — як схоче,
то він і в гості до царя заскоче!
Заночували в дядька в таборищі
на молодому сіні на горищі.
Напівмандрівний і напівосілий,
уже й якусь маєтність запосілий,
він мав овець і поле сочевиці
неподалік від царської столиці.
Почастував їх гойно, хоч і просто,
завдавши тим жоні переполох, —
лемішка із облущеного проса,
із часником колочений горох.
Почавши тут, продовжили у свахи
з ужитком пирогів, рибця і саламахи.
Якісь прегарні скіфські молодиці
книші пекли на глиняній кабиці.
І верхи на лозинах дітлахи
рубали кропиву і лопухи.
Із городища, із того содому,
майстри вертались навпрошки додому.
А з поля йшла, струнка і тонковида,
ще несвідома чарівничих зваб,
богиня квітів, юная Хлорида,
у жовтому віночку із кульбаб…
В кабиці дотлівала дровиняка.
І вітер віяв із вечірніх плес.
І спало все — пракішка й праконяка,
прапівень, пракорова і прапес.
На сіно грекам кинули верету.
Не спалось греку, цілу ніч крутивсь.
Мабуть, того, що в стріху з очерету
на нього місяць скіфський подививсь.
Чи, може, смутком по душі продерло.
Далеко з дому і земля чужа.
І Шлях Чумацький, зоряне Прадерево,
ховав у хмарах голову Вужа.
І жінка бідна в Ольвії, не спиться їй.
Прогнавши залицяльників-п’яниць,
уже робила всякі ауспиції —
гадала на погоду і на птиць.
Вона уже ходила і до піфії,
спитать про мужа: як він там у Скіфії?
Вона питала піфію-сидуху,
що як же так, ні слуху ані духу?
А піфія, що в храмі проживала,
священний лист лавровий пожувала
і так сказала, сидя на тринозі:
— Хвала богам, твій муж уже в дорозі!
Не уточнивши у наступній фразі,
яку дорогу має на увазі.
Хоча грекиня у своєму горі
не втямила б абстрактних категорій.
Бо що їй зустріч в просторі і в часі?
Вона чекала мужа на терасі.
Її любов, така палка і вірна,
Була з безмежжям трохи не співмірна.
Бо Пенелопі добре було ждати,
адже у неї німфа була мати.
А ця грекиня смертної породи,
таке чекання згубне їй для вроди.
Отож вона і нидіє в надії,
марнує свої роки молодії.
І килим тче, хоч, може, і не поре,
і з женихами й слова не говоре.
Все дивиться у далеч з-під долоні —
а що, як він пропав десь у полоні?!
На тій горі, засмалена жаркотою,
вона вже — як фігурка теракотова.
А грек пливе. Дніпро — дорога срібна.
Вже й притомились греки-веслярі.
А буде ще ж і Скилла, і Харибда —
оті страшні пороги на Дніпрі!
Вже дехто встиг з утоми огризнутись.
А інші духом занепали вкрай.
А грек пливе. Вже ж ніяк і вернутись,
так запустився глибоко в цей край.
Он Одіссей проплив чотири моря —
яких нещасть йому напряла Мойра!
Було всього — кикони і киклопи,
і Посейдон лютився, дідуган.
Та ще з тими супутниками клопіт,
все щось учворять всупереч богам.
І хоч була любов його взірцева,
а скрізь за ним ганявся Гіменей.
Тим часом Кирка, і вона ж Цірцея,
кількох перетворила на свиней.
То добре, що в гекзаметрах синхронно
живі і мертві води жебонять.
Чаклунки чаклували. Лестригони
хотіли поковтать, як жабенят.
Йому ж було і встежити незмога,
що часом витворяли там вони.
Биків священних Геліоса-бога,
наприклад, з’їли, наче дикуни.
А як сирен почули, бідолахи,
то що робилось, пропадай життя!
Але найгірше, звісно, лотофаги —
ті, що дали їм лотос забуття.
Тут головне, що вчасно дременули,
а то б забули геть усе минуле.
Оцей би грек, якби ужив ті спеції,
втонув би гірше, як в ріку Супій.
Сказав би: — Що? А хай їй грець, тій Греції! —
Та так би вже і цмулив той напій.
А він пливе, спокуси проминає.
Щодень міняє обрій далина.
А він пливе та жінку споминає,
що килим тче у Ольвії одна.
Хоч він, гречин, бувало, де не їде, —
йому моргають різні Данаїди.
Але ж бо й гарні скіфські антилопи!
Та й він, як вип’є, — чим не Діоніс?
Однак любов своєї Пенелопи,
як Одіссей, він з гідністю проніс.
А вже дуби стоять кількасотрічні.
А вже і скелі — серце завмира.
Це від Карпат відроги кристалічні
тут підійшли напитись до Дніпра.
Піски сипучі. Схили крем’янисті.
Дніпро шумить. Земля як нічия.
Гребеш, гребеш, а мов стоїш на місці, —
така стрімка й потужна течія.
Одному греку поперек ломило.
Спинитись мусив грецький караван.
Такий був грек могутній, здоровило,
і в цих краях не раз уже бував.
А раптом зліг заохкавши. І поки
пісок гарячий підгортав під боки,
вже острівок той греки дослідили,
уже у вершу раків наловили.
Уже й вечерю мали на мазі,
упікши дичину на вертлюзі.
І грек сказав: — Ну й парить, ох і спека!
Мабуть, на зливу ломить поперек.
А ще ж дорога і важка, й далека.
А ще ж пороги! — зажурився грек.
Хоч би взяли боги нас під опіку!
Сюди не всяк хоробрий допливе.
Ви що, не чули, в них тут споконвіку
Триглавий Змій на Хортиці живе!
Заснули греки, все й зоря поблідла,
під плюскіт хвилі і під шум дерев.
І снилась грекам то Лернейська гідра,
то Змій Триглавий, то Немейський лев.
На другий день пливли до підобідку.
Знялася буря невідомо звідки.
Посутеніло. Між Дніпром і Доном
Перун переморгнувся з Посейдоном.
Ударив грім. Пополотніли греки.
Притьмом до гнізд верталися лелеки.
Насупило. Дніпро поворонів.
Накрила греків піна бурунів.
І, пошпурлявши волею стихій,
кудись прибило к матері лихій.
Лиш завдяки прихильності Паллади,
бо був би греку тут кінець балади.
Тож бідні греки, мокрі як хлющі,
втягли човни на берег у кущі.
А де ж самим знайти тут укриття?
Громи над головою гуркотять.
І скелі ще архейської доби
стоять, немов камінні кадуби.
А злива ллє. Аж онде і печера є.
Перун об скелю чиркає вогнем.
А може, ними там і повечеряє
якийсь страшний тутешній Поліфем?
Угору греки дерлися по кручі.
З-під ніг котились камені грукучі.
В печеру темну вскочили, як в жлукто.
Хопили стін, як тонучий корми.
В печері щось завило, залулукало,
черкнуло греків кігтями й крильми!
Перун кресав об скелі блискавиці.
Тремтіло все — дерева, греки, птиці.
І ось тоді, проламуючі хащі,
три голови звернувши врізнобіч,
Змій пролетів. Вогнем дихнув із пащі.
Бо Змій літає в горобину ніч.
Так ця поява греків настрахала!
Чекали ранку, розпач огортав.
Громи гриміли. Злива не вщухала.
І у печері пугач реготав.
Грек перший вранці визирнув. Світало.
Від страху серце дуже калатало.
Уже було спокійно все довкола.
Із гнізд пташиних чувся кволий писк.
І горизонт з плечима дискобола
шпурнув у небо пурпуровий диск.
Ревли пороги. Був страшний той клекіт.
В Дніпрі стояли Кам’яні Стоги.
Богів з Олімпу марно тут і кликать,
тут владарюють інші вже боги.
Тут можна їхні обриси розгледіть —
обличчя скель похмуре і живе.
І хмарка біла, наче Леда — Лебідь
кудись туди, у Грецію пливе.
Якийсь дідок, сліпий на одне око,
пасе козу на схилі одиноко.
І грек сказав: — А може, я прогавив?
І вітер вщух, і дощик перестав.
Щось не вернувся Змій отой Триглавий,
що тут вночі над нами пролітав.
— Та прилетить, — сказав дідок. — Ще рано.
А ти не бійсь. Пішов десь до чопа.
Змій бореться лише з богатирями.
Таких, як ти, цей Змій тут не чіпа.
Грек звеселів, подякував за щирість.
Пішов пройтися, сонця не заспав.
А вранці греки вийшли, сполошились, —
немає грека. Як у воду впав.
Вже й у човнах вантаж пересушили.
Подерті лікті голкою зашили.
Вже погукали, кожен зокрема.
Пора в дорогу. А його нема.
Уже зловили окуня і щуку.
Уже гукнули тонше ультразвуку.
Уже у яр попадали сторчма.
Отак шукали. А його нема.
Вже й дичину упорали печену.
Уже й думки подумали жаскі.
А він шукав на острові печеру,
де народився син Геракла — Скіф!
З’явився геть подряпаний гілками.
Ну, тут на нього греки з кулаками.
А він їм склав усі свої трофеї —
кремінний ніж, сокиру кам’яну.
— Чи не прибив нас вітер до Гілеї?
Жили тут люди в давню давнину.
Не встиг я, — каже, — обійти цей острів.
Які тут скелі, і який тут простір!
Уже й пороги видно вдалині.
Вони ревуть, як тури кам’яні.
Краси такої Змієм не зурочиш.
Тут на воді співає очерет.
І дикі бджоли грушових урочищ
у дупла дбають бурштиновий мед.
Печеру бачив, там чайки гніздились.
Хотів зайти, зірвався, не доліз.
Отам вони, мабуть, і народились,
три брати — Скіф, Гелон і Агафірс.
Красива мати в них була, зміюка.
Геракл поїхав. Виросли малі.
Натяг найменший батькового лука
та й став царем всієї тут землі.
Але ж яке ревіння безнастанне!
Це описать — зламається перо.
Куди ви, греки? Тут якісь титани
загородили скелями Дніпро.
Киплять, ревуть і піняться потоки.
Шалений вир закручують вали.
Тут треба йти в село Переволоки,
просить людей, щоб пе-ре-во-лок-ли.
Тут вантажу з човнів не наноситись.
Це поєдинок каменю й води.
Тут Шум-Порог, Будило, Ненаситець, —
тут дев’ять їх, попробуй обійди!
Роззулись греки. Вже і розляглися.
Ідуть, ногами мацаючи дно.
Античні греки, а котрий і лисий,
і петельгузий, — що кому дано.
Отак брели ті греки безодежні.
Вели човни вздовж берега в рогіз.
І німфа, що жила в печері прибережній,
дивилася на них, сміялася до сліз.
Коли аж ген — іде абориген.
Сидить на бочці скіфський Діоген.
Якийсь хлопчина запряга воли.
Два лісоруби також наддали.
Та так човни, укупі з вантажем,
на коліщатах потягли гужем.
Бо корабель великий чи баркас
лишився б тут, перевезли б товари.
З тамтого боку інший повсякчас
чекає транспорт. Так і допливали.
Ніхто з купців тут не застряв ні разу.
Були тут греки і майстри з Кавказу.
І фінікійці, люди всюдисущі,
не раз перепливали тут по суші.
І навіть плив кудись і звідкілясь
іранський остракіруваний князь.
Човни ж везли у десять пар волів,
явивши тільки вуса з-під брилів.
Це, звісно, діло не таке і скоре.
Минали верби, липи й осокори.
Гаї минали. Кручі обминали.
Варили юшку. І волів міняли.
При ручаях спинялись на ночліг.
Такі тут люди мовчазні, аж чудно.
Бо звикли. Так шумить поріг —
людського голосу не чутно.
Півсотні верст за два дні побороли.
На третій день ставали до кодоли.
І, підкотивши під човни колоди,
спустили греків знов на тихі води.
Пливуть вони з коштовними речами.
А щось у лісі вевкалось ночами.
Ліси підходять близько до води,
питають греків: — Ви ото куди?
Чи вам було надморських торжищ мало?
Чи вас нічого дома не тримало?
І хто вас на ці мандри підбивав?
Сюди ж і Геродот не допливав!
Тут праліси. Тут болота і нетрі.
Тут раз на рік вовками виють неври.
Ніхто із вас додому не доїде,
з’їдять вас андрофаги-людоїди.
Тут люди дикі у своїй основі.
Будини тут їдять шишки соснові.
Тут житла вбогі, звичаї незвичні.
Кому тут треба амфори античні?
Тим часом жінка ткала килимочка
в тіні троянд і спілих виногрон,
де на фронтоні грецького домочка
сміявся акростерій-машкарон.
Була іще всіляка там ліпнина,
пальмети різні в камені рудім,
ще й дифірамб на честь громадянина,
що збудував такий чудовий дім!
Оскільки ж час хазяїна поглинув,
тут не було ні танців, ні музик,
і акротерій з паленої глини
всім женихам показував язик.
Та ще й перекривляли у саду
заморські птиці ара й какаду.
Внизу лиман лежав у очереті,
бичків було в лимані без числа.
Але доріжка, мощена череп’ям,
уже й зеленим мохом поросла…
А на крайсвіту, в невідомій точці,
пливе гречин у маковій сорочці.
Пливе й пливе на північ із примор’я.
Чоло смагляве вітер холодить.
Пливе й не знає, що вже третя Мойра
із ножицями жде його, сидить.
А навкруги — природа первозданна.
І люди щедрі й добрі, як вона.
Все їм дала богиня їхня Дана.
Живе народ. Кочують племена.
От якось греки їхали підвечір.
Аж гульк — село, чимало щось дворів.
І держать небо на кремезних плечах
старі Атланти дужих яворів.
Втомились греки веслами махати.
Зайшли у двір. Віконце золоте.
А тут якраз жіноцтво біля хати
вінки купальські, сидячи, плете.
Ну, грекам що? Зайшли, пожартували.
Ну, грекам що? По чарці налили.
Та так ото співали і співали,
і греків теж у пісню заплели.
Було столів велике застеляння.
Були землі всещедрої плоди.
Бог літного сонцестояння
тоді брав шлюб з богинею води.
Не визнають тут Зевса і Паллади.
Тут сповідають люди на Дніпрі
високий культ астральної тріади —
культ Місяця, культ Сонця, культ Зорі.
Звуть молодого місяцем і князем.
У них дівчина сходить, як зоря.
Шанують предків. А зберуться разом —
у них тут пам’ять замість вівтаря.
Згадають рід до сьомого коліна.
В них Рід як бог, у нього сонця лик.
Вони з вогню, у них душа нетлінна.
У них і серп — як місяць молодик.
У них зірчаті пряники жертовні.
Вони без маку не спечуть коржа.
Тут і діжа в них, наче місяць вповні.
У них і місяць сходить, як діжа.
Їм їхній бог біди не заподіє.
Богинь нема сварливих і гризьких.
Бо тут боги — як втілення надії,
а на Олімпі — пристрастей людських.
Не зразу греки стали толерантні.
Скіфиня теж хапала рогача.
Вони хотіли тут своїх гарантій
і навіть вимагали товмача.
Коли ж вона внесла у друшляку
лунарний символ — ліплені вареники,
то греки також прийняли цей культ
і стали вже навік його зволенники.
Спочатку греків трохи в сон хилило.
Здорожились, вже й ніч була глуха.
Та не такий тут бог Семиярило —
він хоч кого від сну розкутурха.
Були до ранку в тому селищі
великі ігри, танці і веселощі.
Пили меди, зрубали чорноклена,
втопили смерть, що звалася Марена.
В цьому краю Дажбога і Перуна
таки той грек не втримався, кутнув.
Якби йому кіфара семиструнна,
то він би і вакхічне щось утнув!
Вогонь купальський розвели на вигоні.
Було там крику, сміху і забав.
Сандалії поспалювать невигідно,
то він роззувся босий і стрибав.
Крізь той вогонь проводили худобу.
І не стирали попіл з підошов.
Хто мав яку жалобу чи хворобу,
крізь всеочисне полум’я пройшов.
Вогонь святий. Співали півні треті.
Під ранок там робилося таке!
Там парубки на бриючому злеті
ішли, штаньми палаючи, в піке!
Дівчата верещали, огинались.
Мабуть, хотіли, щоб за ними гнались.
Вогонь жахтів, угору як сахнувся!
Один дідок там ледь не розчахнувся.
Стрибали всі. І, обсмаливши п’яти,
грек розігнався, щоб стрибнути вп’яте.
Але спинився, підвернувши ногу.
А скоросвіт і рушили в дорогу.
Дівчата й хлопці греків проводжали.
Богів прихильних грекам побажали.
Дали в дорогу різних почастунків,
лящів, тарані і місцевих трунків.
Дід врізав меду забоцень. Бабуні
вдягли на греків по вінку цибулі.
На віддарунок греки всім потрошку —
тій амулетик, тій боспорську брошку.
Тій гребінець із дерева кедрового,
тій скарабея темно-лазурового.
Браслет з пружинки. Пригорщу кулонів
із клешнів краба й кримських халцедонів.
Міцного квасу випили по дзбану.
З вогнів купальських ще курився дим.
Був ранок — як хітон із тиші і туману
з обличчям сонця восково-блідим.
Пливуть вони між тими берегами.
А скрізь луги безмежні за лугами.
Піщаний берег в решеті стрижів.
І добрі люди гарних типажів.
У кожен яр шугнуло по Сибіллі.
Вже де-не-де й димок із димаря.
Пасуться в лузі коні, та все білі,
як у фракійського царя.
На злуці рік святилище богині.
Такі сади, що важко проминать.
Гойдаються на вербах Берегині,
протослов’янські родички наяд.
Казковий край, небачені терени!
А прийде вечір, тільки бережись.
Дівчата тут співають, як сирени, —
хоч до корми ремінням прив’яжись!
Ще й, звісна річ, розказую не все я.
На це потрібно віщої струни.
Далекий світ, купецька одіссея,
хмільне старе вино старовини!
Он Одіссей вертався десять год,
та й то зазнав ого яких пригод.
А цей гречин вертається віки,
та ще ж ізвідки — прямо з дна ріки! —
в двадцятий вік причалює од Скіфів! —
а от про нього ні чуток, ні міфів.
І все тому, що наша ера
чомусь і досі не дає Гомера.
От грек пливе. Сидить у човні босий.
Червоне сонце сходить з-за гори.
Там цілий ліс набокуватих сосен, —
мабуть, такі там віяли вітри.
А серед сосен капище прадавнє.
Внизу корчі сумні та осока.
І в Борисфен задумливо впадає
якась не знана грекові ріка.
І сивий жрець сказав їм, як із неба:
— Гей, добрі люди, а чого вам треба?
Вклонились греки звичаям тутешнім.
Спитали греки, що це за ріка.
І сивий жрець вклонився низько теж їм,
хоча дивився дуже звисока.
Відтак велично показав їм костуром —
там далі місто, й люди не скупі.
Сказав, що обрій — це усмішка простору
і що ім’я цій річечці — Супій.
Тоді вона була ще судноплавна.
Туди якраз кораблик завертав.
І під вітрилом схожий хтось на Фавна,
моргнувши оком, греків привітав.
І грек сказав, подумавши, невдовзі,
посмикавши борідку чепурну:
— Ви там торгуйте на великім торзі,
а я, мабуть, в цю річку заверну!
Йому ж його супутники махали,
не завертати в річечку прохали:
— Куди пливеш, не спокушав би долі!
Хто зна, яке тут царство межове?
А там же біля торгу на Подолі
знайомий грек із Хіосу живе!
Там зброю вміють у руках тримати.
Живуть на схилах, люди з ремеслом.
А тут з кущів як вискочать сармати, —
чим будеш одбиватися, веслом?
А він сказав: — Цвіте торгівля, поки
проворні греки шастають в протоки!
Та я вернусь, вернусь небезпремінно.
У цій же річці чаплі по коліно.
Хіба ж такі в житті я бачив русла?
А тут ця річка травами загусла.
Пливе гречин, весельцем попихається.
А водяник у вуса посміхається.
Хіба ж йому, гомерівському греку,
не подолати подорож далеку?
Та він же грек, його ріка не зморить.
У нього кров солона як на трьох —
від предків тих, що наковтались моря
усіх адріатичних катастроф.
Та він же грек із Греції, в котрої
справіку мандри, як ідея фікс!
Та і річки ж там більші від Супою —
наприклад, Лета і, наприклад, Стікс.
Ріка Супій, супоєна річками,
в ліси й ліси все більше поверта.
І ряску з водяними повучками
при березі плотвичка хилита.
Ріка, звичайно, не Егейське море,
котре походить, звісно, від “еге”.
Пливе гречин. Пряде ще друга Мойра,
і нить міцна, і прядиво туге.
Якби фортуна не була сліпою,
хіба б лежав той грек на дні Супою?
Та він би, грек, умер би дідуганом,
за ним би плакав весь купецький рід.
Лежав би грек під Зевсовим курганом
в некрополі ольвійському як слід.
Носили б квіти правнуки дбайливі,
покоївся б у склепі його прах.
Увесь в різьбленні з дикої оливи
самшитовий стояв би саркофаг.
Були б там скрізь фігурки-теракоти,
не знав би грек посмертної гіркоти.
А то лежить — йому посеред річечки
латаття жовте ставить довгі свічечки.
А скільки вже проплавало гусей
там, де втонув злощасний Одіссей!
Над ним у небі світяться Плеяди.
Над ним не плачуть німфи і наяди.
Над ним пливла плотва і красноперка.
А підняли гречина лиш теперка.
І хоч би хто у світі здогадався,
як тут гречин з човном перекидався!
Але ж таки була якась причина,
що ні човна не стало, ні гречина.
Раптова буря? Вітер супротивний?
Так він же грек, а це народ спортивний.
Він, може, змалку марафони бігав,
траву на стадіоні толочив.
Він, може, навіть на Істмійських іграх
вінок із сельдерею получив!
От тільки жаль, ніякий же дослідник
вже не встановить, хто він, ім’ярек.
“Щасливе місто” — Ольвія — дослівно,
а він її щасливий грек.
Везе товар підвищеного попиту
негоциант з ольвійських передмість,
ще диригентам не завдавши клопоту,
як гість Варязький чи Індійський гість.
Та час іде, і все само собою.
Одна-дві ери тільки інтервал.
Шматок човна, добутий із Супою,
колись потрапить у музейний зал.
Афіна гляне тьмяними очима —
куди ж причалив цей Ольвійський гість?
Музейна тиша голосом гречина
про одіссею скіфську розповість…
Тож їде грек, ріку пересікає,
та так і зирить, мислями ширя —
чи де не вийде ніжна Навсікая,
струнка дочка Супойського царя?
Чи мо’, яка Каліпсо із сапою
сапає щось на березі Супою.
То він би розіслав свої верети
і весь товар пред ними розгорнув.
То він би, грек, ті бронзові браслети
на їхніх ніжках сам би защібнув.
І скіф не мав би бути суперечний,
бо грек є грек, від того й слово — гречний.
Ріка Супій на Стікс була не схожа.
Цвіло латаття. Днина була гожа.
Живуть же скіфи! Он їм навкруги
яких лісів насіяли боги!
Мілетський грек, що в Ольвії осів,
в житті не бачив ще таких лісів.
Бори, діброви, несходимі пущі.
Очима світять сови невсипущі.
Шишки на тім’я кидать білиці.
Мохи кошлаті, як зелений лев.
Дерева ходять. На пахучій глиці
лежить туман од дихання дерев.
На моріжечках спіють дикі груші.
В кору уп’явся хижий дзьоб стріли.
Дерев столітніх видовжені душі
кощаві руки в небо підняли!
А він один. Ліси і далина.
І тиша причаїлась з усіх боків.
У німфи Ехо є сестра Луна,
гукнеш — почують через сотню років.
Аж ось ліси розвиднились потрошку.
Рибальська сіть і кладка в одну дошку.
Плюскоче хвилька тепла і жива,
на камінці пісочок намива.
А онде й шлях, а трохи вище
людська селитьба, городище.
Там вежі, башти і димки веселі, —
ну, як звичайно з людської оселі.
І той кораблик, що прибув знедавна.
Лише чомусь нема на ньому Фавна.
Причалив грек та й став у грецьку позу:
— Ну, налітайте, скіфи, до привозу!
Але стояли сосни на узвишші.
І лиш сюрчали коники у тиші.
Хто тут живе, гелони чи будини?
Чому немає жодної людини?
Шурхоче сіно. Каркає ворона,
священна птиця бога Аполлона.
Та ще, можливо, кіммерійський крук
сіда коню буланому на круп.
І на тому кораблику вітрило,
мабуть, когось убитого накрило.
А ті димки отам над городищем —
то не з осельь, то вже над попелищем…
Здригнувся грек, змінивши грецьку позу:
— Ніхто не жде тут грецького привозу.
Отак звертати в річку невідому.
Пора, мабуть, вертатися додому!
То, може, там, коли він розвернувся, —
став на корму з весельцем і схитнувся.
А мо’, яка ще бісова личина
стрілою в серце влучила гречина.
Про це не скаже ні Супій, ні Лета,
бо підняли із торфу вже скелета.
Ну, от нарешті і знайшли гречина.
А хто ж йому ворота вже одчине?
Уже й нема кому за ним ридати.
Уже пройшли й сармати, й Мітрідати.
Уже й самої Ольвії нема,
лише розкопки дивляться в лиман…
І де той храм, і де тепер сади ті,
п’янкі алеї з мирту й мушмули,
коли вони богині Афродиті
троянди, мак і яблука несли?
І де тепер ті дворики ольвійські,
жінки в сандалях, і тварини свійські,
і голуби, од спеки ледь живі,
що п’ють з покрівель краплі дощові?
Де все, де всі, архонти і поети?
Де шум доріг і затишок осель?
Де на скрижалях вибиті декрети
і висічена в скелях цитадель?!
Ні сліду. Прах. Не вічна й піраміда.
Лиш пам’ять, пам’ять мармуру й трави
безсмертна, як ольвійська Артеміда,
котра біжить уже без голови…
О, древнє місто чорноморських трас!
Немає моря глибшого, ніж Час.
Все квапимось із “ніколи” в “ніколи”.
Для грека час не мчався. Навпаки.
Час був циклічний. Він ішов по колу
і повертався знов через віки.
Грек слухав море. Він не був юрбою.
А коли вмер чи хтось його убив, —
грек знову міг зустрітися з собою.
Що він тепер, до речі, і зробив.
Ось він пливе в музеї по паркету.
Який вузький фарватер анфілад!
Проплив Супій, перепливає Лету,
шматок човна, що зветься експонат.
Оце він так із вічності вертає
до цих руїн, до мармуру колон,
Де, проковтнувши номер інвентарний,
сміється акротерій-машкарон.
Нехай душа не тьмариться гіркотою!
Пройшла віків повільна череда.
Оно стоїть фігурка теракотова —
вона його і досі вигляда.
Наступний вік уже чекає пуску.
І грек стоїть, зіпершись на весло.
Куди його, як макову пелюстку,
тисячолітнім вітром занесло?
А поруч з ним, на рівні всіх критеріїв,
що піднімають скарб над ремеслом, —
коштовна бронза амфор і лутеріїв
в музеї історичному за склом.
Таки той грек до Києва доїхав.
Богдан підвівся з кам’яних стремен.
Немає грека. І немає скіфів.
Тече ріка велика Борисфен.
1983—1986
Запрошуємо вас на урочисте відкриття виставки «Образів Богів» художниці та духовної провідниці Яромири Бордюг. Картини Лади та Сварога, Макоши та Свята Купайла. Картини, які зцілюють і як саме, про це ви дізнаєтесь на урочистій презентації від самої художності. Секрет її майстерності – єдність із Рідними Богами. Прийди і зарядися силою Сварги! Дізнайся як себе можна посилити та змінити життя оформивши своє житло Образами Богів.
[ сл. даз- (х) болото, да-жб-ог] Имя мальчика Дажьбог произносится как ДАХЗ-БААГ †. Происхождение Даждьбога – славянское. Даждьбог – это вариация имени Даждьбог.
Даждьбог не пользуется популярностью как имя мальчика. Он не входит в топ-1000.
Детские имена, которые звучат как Дажьбог, включают Дабог, Дазбог, Дейпак, Деапак, Дебашис, Дигбиа, Дигвиджай (индийский), Декавиус и Дигвиджая (индийский).
† приблизительно английское произношение Дажьбога: D как в «день (Д.ЭЙ)»; AH как «грязь (M.AH.D)»; Z как «зоопарк (Z.UW)»; Б как в “быть (Б.Й)”; AA как «нечетный (AA.D)»; G как в “ухмылке (G.R.IH.N)”
Условные обозначения:
синий: имя мальчика
красный: имя девушки
курсив : унисекс имя
полужирный : основное имя
девочка (6265)
мальчик (4886)
унисекс (1558)
английский (1124)
иврит (832)
греческий (730)
арабский (570)
немецкий (570)
латинский (489)
санскрит (392)
французский (
) испанский
(202)
кельтский (171)
итальянский (121)
американский (92)
ирландский (87)
скандинавский (72)
готический (70)
русский (64)
голландский (51) )
албанский (46)
японский (45)
польский (44)
португальский (39)
валлийский (39)
славянский (38)
венгерский (33)
суахили (33) 9000
турецкий (33)
чешский (30)
армянский (26)
римский (23)
персидский (17)
кечуа (17)
идиш (16)
египетский (15) катал
(14)финикийский (14)
баскский (9)
литовский (9)
румынский (9)
900 02 латвийский (8)арамейский (7)
ацтекский (7)
акан (6)
ангольский (6)
овца (6)
галисийский (6)
эстонский (5)
сирийский (5)
тамильский (5)
украинский (5)
игбо (4)
панджаби (4)
ассирийский (3)
бретонский (3)
фризский (3)
иллирийский )
курдский (3)
маори (3)
науатль (3)
семитский (2)
афганский (1)
амхарский (1)
камбоджийский (1)
китайский (1)
датский (1)
индоевропейский (1)
kiowa (1)
siouan (1)
См. Еще 62Смотреть меньшебог (139)
помощник (132)
король (118)
благородный (86)
наследник (56)
святой (52)
сила (47)
библейский (40)
человечность (40)
мудрый (40)
честь (37)
могущественный (37)
стихия (34)
брат (33)
воин (29)
золото (27)
сердце (26) )
протектор (26)
орел (25)
дерево (25)
тихий (24)
солнце (22)
храбрый (20)
эльф (18)
непонятный (18)
река (18)
песок (18)
бессмертный (17)
средневековый (17)
война (17)
католическая (15)
литература (15)
детеныш (14)
жизнь (14)
меч (14)
деревня (14)
земля (13)
смерть (12)
герой (12)
радость (12)
викторио сша (12)
белый (12)
англизированный (11)
миссионерский (11)
норманн (11)
возрождение (11)
медведь (10)
любимый (10)
доброжелательный ( 10)
темное (10)
небо (10)
древнее (9)
церковь (9)
рассвет (9)
пуритане (9)
огонь (8)
лев (8)
комбинация (7)
континентальный (7)
цветок (7)
народный (7)
благодать (7)
луна (7)
теолог (7)
синий (6)
бремя (6)
громко (6)
защита (6)
ученый (6)
весна (6)
учитель (6)
изобилие (5)
последователь (5)
четвертый ( 5)
счастливый (5)
шлем (5)
отшельник (5)
дом (5)
пророк (5)
упадок (4)
доктор (4) 9000 5
враг (4)
эквивалент (4)
лошадь (4)
независимый (4)
инвинсибл (4)
джон (4)
мессенджер (4)
модерн (4)
гора (4)
выдающийся (4)
сэр (4)
титул (4)
дядя (4)
дикий (4)
ветер (4)
вино (4)
адам ( 3)
принадлежат (3)
птица (3)
замок (3)
олень (3)
фермер (3)
прощающий (3)
Джордж (3)
богиня (3)
иисус (3)
маркус (3)
опера (3)
роза (3)
море (3)
седьмой (3)
стройный (3)
террор (3)
трагедия (3)
троян (3)
универсальный (3)
мудрость (3)
актер (2)
афины (2)
бриттани (2)
рождество (2)
родственный (2)
утешитель (2)
предназначенный (2)
восьмой (2)
быстрый (2)
трава (2)
хануман (2)
остров (2)
Иерусалим ( 2)
зеркало (2)
месяц (2)
девятое (2)
северное (2)
послушное (2)
префикс (2)
провайдер (2)
радуга (2)
корень (2)
жертва (2)
змея (2)
суффикс (2)
десятая (2)
тор (2)
доверие (2)
правда (2)
вселенная (2)
видение (2)
волк (2)
афро (1)
гнев (1)
архангел (1)
лысый (1)
кабан (1)
верблюд ( 1)
мультфильм (1)
облако (1)
коллектор (1)
комфорт (1)
композитор (1)
отсчетов (1)
прямой (1)
собака (1)
глаза (1)
лиса (1)
коза (1)
зерна (1)
половина (1)
харт (1)
пастух (1)
гун (1)
еврейский (1)
королевство (1)
адвокат (1)
лотос (1)
македония (1)
мария (1)
купец (1)
металл (1)
чудо ( 1)
обезьяна (1)
болот (1)
николай (1)
нортумбрия (1)
оранжевый (1)
язычник (1)
бег (1)
разговорный (1)
корма (1)
шторм (1)
символический (1)
вторник (1)
uk (1)
вестготов (1)
обет (1)
вульф (1)
yorkshire (1)
См. еще 193Смотреть меньшеАвторское право и копия 2009-2021 Baby Names Pedia.Все права защищены.
Сегодня в славянскую субботу из лесов, о которых говорилось в Leszy post на прошлой неделе, в небо мы смотрим на хорошо известного и любимого бога солнца из славянской мифологии: Dadźbóg.
(обновлено за июнь 2021 г.) Примечание. Если вам нравится славянская мифология, посмотрите «Кинжал в ветрах» , первую книгу в моей серии славянских фэнтези под названием «Хроники с ледяными пятнами».Вы также можете подписаться на мой ежемесячный информационный бюллетень, чтобы получать обновления и бесплатные новеллы (например, приквел, «Всадник в ночи, »), действие которого разворачивается в мире сериала.
Дадобог – захватывающий персонаж в славянском мифе, потому что он один из немногих богов, которым, казалось, поклонялись в большинстве славянских племен. Фактически, он был настолько почитаем, что князь Киевской Руси Владимир построил статую ему и шести другим богам перед своим дворцом в 980 году.
Из-за того, что его поклонение было настолько широко распространено, Дадобог принимает различные формы в разных регионах.Его имя можно перевести как «дающий бог». В дополнение к этому, его обычно считают не только богом Солнца, но также богом огня и дождя. Его отец, Сварог / Сварог, также был богом огня и тем, кто, по мнению многих, создал землю. Тем не менее южные славяне были склонны поклоняться Дадёбогу больше, чем его отцу, и во многих областях Дадёбог просто заменил Сварога. Некоторые ранние сербы даже считали себя потомками солнечного божества.
Считалось, что как бог солнца Дадобог вел его по небу на колеснице, запряженной тремя лошадьми: золотой, серебряной и алмазной.Он умирал каждый вечер, переходя в подземный мир Навиа / Нав, а затем возрождался утром с солнцем. Подобные циклы распространены в славянских мифах и образуют как дни, так и времена года.
Дадёбог, как и многие славянские боги, был склонен к волкам, но его влияние было более глубоким. Хотя он был связан с солнцем, белый волк считался его священным символом. Он был оборотнем, который также мог появляться как белый волк или как старик, одетый в шкуры волка или медведя. В любой форме он обычно хромает и имеет только один здоровый глаз.
У него было две дочери, которые помогали ему в его путешествиях, Зорза / Зоря, которые были богинями заката и рассвета. Зорза Поранна (или Зоря Утренняя по-русски) охраняла утренние ворота, а Зоржа Вечерняя (или Зоря Вечерняя) наблюдала за вечерними. Неизвестно, кем была мать богинь.
В некоторых легендах у Дадубога был брат, еще один бог огня по имени Сварожич (что означает «маленький Сварог»). Об этом брате мало что известно, но предположения о его статусе исходят просто от его имени.
Дадобог не фигурирует напрямую в первой книге моей серии, Кинжал в ветрах , но как бог солнца он присутствует всегда. Как фермер, полагающийся на силу солнца, Вацлав (один из главных героев) уважает бога и желает его тепла, когда ледяной холод Марзанны приближается.
Вот и все о славянской субботе на этой неделе. Обязательно следите за появлением новых сообщений на следующей неделе, и если вы не видели полную серию сообщений, обязательно ознакомьтесь с ними.
* Как всегда, краткий отказ от ответственности. Славянская мифология обширна и не описана во многих первоисточниках, если таковые имеются, поэтому существует множество интерпретаций. Интерпретации, которые я использую здесь, взяты из источников, которые я считаю надежными, а также дают некоторую свободу творчества для моей серии книг.
Трендовые и популярные статьи
Общение – очень простое, но эффективное общение, которое является повседневным делом, будь то на работе или в вашем непосредственном окружении…
И должникам, и кредиторам может потребоваться адвокат по взысканию долгов. Получение звонков от коллекторов делает должников ужасными, в то время как кредиторы ненавидят …
Хотите быстро разбогатеть? Что ж, теперь ваше время стать миллионером в одночасье. Еще один розыгрыш Powerball не смог выявить победителя в субботу …
Название ДАЖБОГ означает:
D : Значение D в названии ДАЖБОГ означает: Вам сложно доверять людям.Отличное суждение, вы все тщательно взвешиваете. Не расстраивайтесь, успех впереди. Резкость и напористость – ваша гибель. Преодолей комплекс неполноценности, терпеливые усилия будут вознаграждены. Ничего не бойтесь, тем не менее, держитесь подальше от физических драк.
Как только вам в голову приходит мысль, что вы кого-то хотите, вы на всех парах продвигаетесь вперед в погоне. Вы не отказываетесь от своего квеста легко. Вы лелеете и заботитесь. Если у кого-то есть проблема, это тебя заводит. Вы очень сексуальны, страстны, лояльны и интенсивны в своих занятиях, иногда собственнических и ревнивых.Секс для вас доставляет удовольствие. Вас вдохновляет эксцентричное и необычное, свободное и открытое отношение.
A : Значение A в названии DAZHBOG означает: Вы можете вести себя очень тихо, когда у вас что-то на уме. Жизнеспособность и энтузиазм, вдохновляют других, склонны к нездоровью, побеждают здравый смысл, раздражительность и «нервы», создают финансовые и бытовые проблемы. Занимаясь новыми делами, преодолевает застенчивость, непредвиденные обстоятельства могут стать причиной неожиданного переезда в далекие места.Путешествуйте широко, возможно, захотите жить вдали от дома. Вы можете пострадать из-за собственной непостоянства. Амбиции достигаются благодаря приложению и умению.
Вы не особенно романтичны, но заинтересованы в действии. Вы имеете в виду бизнес. С вами то, что вы видите, вы получаете. У вас нет терпения к флирту и вас не беспокоит тот, кто пытается быть застенчивым, милым, скромным и слегка соблазнительным. Вы искренний человек. Когда дело доходит до секса, важны его действия, а не неясные намеки.Для вас важна физическая привлекательность вашего партнера. Вы находите погоню и вызов «охоты» воодушевляющими. Вы страстны и сексуальны, а также гораздо более предприимчивы, чем кажетесь, однако вы не рекламируете эти качества. Ваши физические потребности – ваша главная забота.
Z : Значение Z в названии ДАЖБОГ означает: вы предпочитаете вести переговоры, а не сражаться. Идеалист, но расчетливый. Как далеко идти? Только вам решать.Гордость не допускает уступок. Умение точно оценивать ситуацию приносит успех. Уважение к другим минимальное, вы знаете, что ваши способности затмевают их. Примените тщеславие к дому и окружающему, чтобы не причинить вреда. Избегайте хвастовства, делайте неожиданное, сохраняйте идеалы и добивайтесь целей.
Вы очень романтичны, идеалисты и почему-то считаете, что любить – значит страдать. Вы в конечном итоге служите своему партнеру или привлекаете людей, у которых есть необычные проблемы. Вы видите себя спасителем своего возлюбленного.Вы искренни, страстны, похотливы и мечтательны. Вы не можете не влюбиться. Вы фантазируете, и вас заводят фильмы и журналы. Вы не рассказываете другим ни об этой тайной жизни, ни о своих сексуальных фантазиях. Вы легко возбуждаетесь сексуально.
H : Значение H в названии ДАЖБОГ означает: Вы не осуждаете. Счастье приходит от стремления к идеалу. Музыка и искусство увеличивают достижения, игнорируют литературу и драму. Критика вредит. Многочисленные таланты, сконцентрируйтесь на одном, чтобы обрести славу.Статус не повышается хвастовством.
Вы ищете партнера, который может улучшить вашу репутацию и ваши возможности зарабатывать. Вы будете очень щедры по отношению к своему возлюбленному, как только возьмете на себя обязательство. На самом деле ваши подарки – это инвестиция в вашего партнера. Однако до принятия обязательства вы, как правило, экономны в своих привычках к тратам и свиданиям и столь же осторожны в своих сексуальных отношениях. Вы чувственный и терпеливый любовник.
B : Значение B в названии ДАЖБОГ означает: Вы всегда осторожны, когда дело доходит до знакомства с новыми людьми.Отличная способность управлять людьми вдумчиво и честно. Естественно приспосабливаемый, справляется с любой проблемой, избегая крайностей. Подумайте, прежде чем действовать, обратите внимание на детали, иначе планы потерпят неудачу. активно участвовать в проектах, чтобы быть счастливыми. Щедрость может помешать творческому таланту. Избавьтесь от упрямства или впадите в уныние.
Вы излучаете флюиды ленивой чувственности. Вам нравится, когда вас заводят романтики, вас угощают вином и ужинают. Вы очень счастливы получать подарки как выражение привязанности вашего возлюбленного.Вы хотите побаловать себя и знаете, как побаловать свою половинку. Вы конфиденциальны в своем выражении нежностей и особенно любите заниматься любовью. Вы будете ждать, пока все не встретит вашего одобрения. Вы можете контролировать свой аппетит и при необходимости воздерживаться от секса. Вам требуются новые ощущения и переживания. Вы готовы экспериментировать.
O : Значение O в названии ДАЖБОГ означает: Вы очень непредубежденный человек. Постоянство и истина в качестве друга или любовника приносят большое счастье.Управляемый головой, а не сердцем, ищи свой путь повсюду. Эгоизм разрушит планы, если вы не измените требования. Сидячий образ жизни вреден для вас, будьте активны. Несчастье – следствие собственного безрассудства. Фантазии и иллюзии портят любовную жизнь. Преданность будет вознаграждена. Кокетливые привычки приводят к разочарованию и неудаче. Влюбленный идеалист, уделите время выбору спутника жизни.
Вы очень заинтересованы в сексуальной активности, но скрытны и стесняетесь своих желаний. Вы можете направить большую часть своей сексуальной энергии на зарабатывание денег и / или поиск власти.У вас легко могут быть длительные периоды безбрачия. Вы страстный, сострадательный, сексуальный любовник, требующий тех же качеств от своего партнера. Секс – серьезный бизнес; таким образом, вы требуете интенсивности, разнообразия и готовы попробовать что угодно и кого угодно. Иногда ваши страсти превращаются в собственничество, которое нужно держать под контролем.
G : Значение G в названии ДАЖБОГ означает: У вас есть прекрасные способы видеть людей. Ваша болезненность беспокоит окружающих.Наслаждайтесь необходимым уединением, полезны занятия на свежем воздухе. Больше всего вредит себе равнодушие. Основывайте свои действия на реализме. Забота о деньгах обретает желание. Излишки вредны. Разум ведет вас в самые тяжелые времена.
Вы привередливы, ищете совершенства внутри себя и своего возлюбленного. Вы отвечаете любовнику, равному или превосходящему вас по интеллекту, а также тому, кто может повысить ваш статус. Вы чувственны и знаете, как достичь пика эротической стимуляции, потому что вы работаете над этим кропотливо.Вы можете быть чрезвычайно активными в сексуальном плане, то есть когда найдете время. Ваши обязанности и ответственность превыше всего. У вас могут быть трудности с эмоциональной близостью с любовником, но нет проблем с сексуальной близостью.
Dazhbog
Dazhbog (русский: Дажьбо́г, Дажбог), альтернативно Daždźbok (белорусский: Даждзьбог), Dažbog, Dazhdbog, Dajbog, Daybog, Dazhbog был один из 9000, Dazhbog, 9000, Dazhbog, 9000 был один из 9000, Dazbog, 9000, или 9000 S000, или 9000 S000, Dazhbog. Значение его имени связано с огнем.Он отец Даждьбога и Сварожиц. Этот теоним сохранился в нескольких формах, в Первичном
Даждьбог Патера
Даждьбог Патера – патера (вулканическая кальдера) на спутнике Юпитера Ио. Названный в честь Дажбога в 1979 году, он имеет самый большой размер примерно 120 км и расположен
Хорс
Восточнославянский Хорсъ по аналогии с польским именем Дадубог, от бога Даждьбога. Также возможно, что он сохранился в древнечешском имени Хоруш
Сварожиц
Он, скорее всего, идентичен Радегасту, реже отождествляется с Даждьбогом.Теоним Сварожиц происходит от теонима Сварог с суффиксом – его
Уроженец украинской национальной веры
сам себя как Даждьбог (Дажбог) – что означает «Бог дающий» или «Бог Солнца» в древней славянской традиции – провозглашает через своего пророка Льва Силенко. : Я Даждьбог, я
Буян
Зори, солнечные богини, которые являются слугами или дочерьми солнечного бога Дажьбога. Остров Буян занимает видное место во многих известных мифах; Кощей
Славянское язычество
теокосмология: трехслойное изображение четырех главных божеств – Перуна, Дажьбога, Мокоши и Лады – состоит из верхнего уровня с четырьмя фигурами, представляющими
Список богов огня
и огня Адран, бог, которому раньше поклонялись в Адранусе, недалеко от горы Этна, Дажьбог, возрождающий бог солнечного огня, который едет по небу Кресник, золотой
Триглав (мифология)
вышеупомянутых царств.Ранние вариации включали Сварог, Перун и Даждьбог. Позже Даждьбога сменили Световид или Велес. Обычно описывается Триглав
Даждьбог
Даждьбог (русский язык: Дажьбо́г, Дажбог), альтернативно Даждьбог (белорусский: Даждзьбог), Дажбог, Даждьбог, Дайбог, Дайбог, Дабог или Дадзбог
было одним из000. его имя связано с огнем. Он отец Даждьбога и Сварожиц. Этот теоним сохранился в нескольких формах, в ПервичномХорс
Восточнославянском Хорсъ по аналогии с польским именем Дадźбог, от бога Дажьбога.Возможно также, что он сохранился в древнечешском названии Chorúš
Dazhbog Patera
Dazhbog Patera – патера (вулканическая кальдера) на спутнике Юпитера Ио. Названный в честь Дажбога в 1979 году, он имеет самый большой размер около 120 км и расположен
Сварожиц
Он, скорее всего, идентичен Радегасту, реже отождествляется с Дажьбогом. Теоним Сварожиц происходит от теонима Сварог с суффиксом – его
Уроженец украинской национальной веры
сам себя как Даждьбог (Дажбог) – что означает «Бог дающий» или «Бог Солнца» в древней славянской традиции – провозглашает через своего пророка Льва Силенко. : Я Даждьбог, я
Буян
Зори, солнечные богини, которые являются слугами или дочерьми солнечного бога Дажьбога.Остров Буян занимает видное место во многих известных мифах; Кощей
Славянское язычество
теокосмология: трехслойное изображение четырех главных божеств – Перуна, Дажьбога, Мокоши и Лады – состоит из верхнего уровня с четырьмя фигурами, представляющими
Список богов огня
и огня Адран, бог, которому раньше поклонялись в Адранусе, недалеко от горы Этна, Дажьбог, возрождающий бог солнечного огня, который едет по небу Кресник, золотой
Триглав (мифология)
вышеупомянутых царств.Ранние вариации включали Сварог, Перун и Даждьбог. Позже Даждьбога сменили Световид или Велес. Триглав обычно описывается
Albert Aublet, Selene, 1850
В большинстве историй Луна – это женщина. Часто солнце – это мужчина. В греческой мифологии есть Аполлон и Артемида, в римской мифологии есть Луна и Солнце, в славянской мифологии есть Даждьбог и Ютробог. На Бали есть Деви Ратих, чье сексуальное неприятие гиганта Кала Рау привело к тому, что он стал бессмертной парящей головой, которая преследует луну по небу, проглатывает ее целиком и снова выплевывает.Майя считали, что фазы луны связаны с фазами жизни женщины. Китайская мифология включает рассказы о лунном божестве по имени Чанси, которое родило двенадцать прекрасных дочерей, которые стали двенадцатью месяцами.
Хотя я встречал лунных богов и лунных богинь, мне ясно, что луна – это женщина. Ее девственность прямо здесь в слове, полное круглых букв, мягкое, как грудь и утроба. Это похоже на воркование матери своему ребенку.
Я не верю, что женственность находится в теле.Я считаю, что женственность – это состояние, в которое можно входить и выходить из него, что оно культурно закодировано и культурно обусловлено. И все же мой собственный опыт женственности привязан к моей груди, моей матке, моей менструальной крови, моей матери и моему материнству. Когда мое тело превратилось из женского в женское, оно смягчилось и раскрылось. Долгое время я сопротивлялся этому – я хотел быть угловатым и острым, с локтями, как стрелы, и с режущими ключицами. Мне не нравилась идея, что меня редуцируют. Я считал, что мое тело пытается сделать именно это: свести меня к биологическому утверждению о фертильности и цели.Я не знала, пока сама не пережила беременность, сколько вы можете получить от своего тела, сколько красоты и радости оно может дать. Я не знал, что могу быть как луна. Я не понимал, что могу расти и убывать.
Хиросигэ, Осенние цветы перед полной луной, 1853
В древних стихах женщины часто остаются одни. Один из самых известных фрагментов древней поэзии, иногда приписываемый Сафо, называется «Поэма полуночи». Он состоит всего из нескольких коротких строк и переводился десятки раз, но суть стихотворения всегда одна и та же – женщина, одна, с луной наверху.Это перевод Генри Торнтона Уортона 1887 года с оригинального эолийского греческого языка:
Заход Луны
И Плеяд;
Полночь,
Время идет,
А я сплю один.
Это небольшое стихотворение, набросок, сделанный из нескольких изогнутых линий. Но эти сильные линии проносятся без колебаний. Они указывают на опыт, который мне кажется знакомым. Я тоже был наедине с луной. Подобно Элизабет Бишоп, которая основала свое стихотворение «Бессонница» на этом крошечном стихе, у нас было так много бессонных ночей, луна и я, мы оба «Вселенной покинуты», как пишет Бишоп.Бессонница – это состояние одиночества, особенно если вы спите с кем-то в одной постели. Но я узнал, что менее одиноко, если вы делите с кем-то тело, если есть пара маленьких, длинных ног, которые иногда бьют ваши легкие до боли. Будет менее одиноко, если вы пребываете в ожидании.
Карл Швенингер, Луна, 1903
Мне было двадцать четыре, и я слишком много пил. Я жила в городе, который был кирпично-красным и слишком дорогим, и спал в квартире с тремя другими женщинами, ни одна из которых не нравилась друг другу.У меня была работа, из-за которой я не мог ложиться спать допоздна, глядя на бледно-голубой свет экрана ноутбука, запеленутый в моей кровати, которая также была моим письменным столом, кухонным столом и диваном.
Мужчина приходил ко мне после смены в баре. Он пробегал шесть миль от своей части города до моей и бросал камешки в мое окно. Он назвал меня своей луной. «Потому что я вижу тебя только ночью, а ты затмеваешь все остальное в моей жизни», – написал он однажды на клочке блокнота, застрявшем у меня под дверью. Это было самое романтичное, что мне когда-либо говорили.
Через несколько месяцев он расстался со мной. Спустя годы мы поженимся. Мы сделаем ребенка. Он никогда не перестанет называть меня своей луной. Имя было подарком. У меня никогда раньше не было прозвища, по крайней мере, тот, который мне не нравился. Я всегда хотел, чтобы меня видели таким: ночным, ярким, необычным.
Оскар Флориан Блюмнер, «Сияние луны», 1927 г.
Мы видим себя на Луне. Мы читаем его тени как лица и с высокомерием превращаем шар в зеркало.«Луна – моя мать», – однажды написала Сильвия Плат. «Она не такая милая, как Мэри … Она лысая и дикая». Некоторые культуры видят животных на Луне (в японском фольклоре это кролик), но даже эти животные являются персонифицированными. Лунный кролик оказался в небе, потому что он принес себя в жертву голодному нищему. Кролик отдал себя, чтобы поддержать другого, и в качестве награды был поставлен на пьедестал. Я не могу придумать более подходящей метафоры для того, что мы просим у матерей.
На протяжении веков люди считали женские тела смежными с луной.Было распространено мнение (до сих пор в некоторых местах), что наши менструации следуют лунному циклу. Луна прибывает и убывает двадцать восемь дней. Средний цикл овуляции человека следует той же базовой структуре. Однако эти две вещи не происходят одновременно.
Однажды я попытался сопоставить свой цикл с луной. Я читал о том, как это сделать в Интернете, и хотя большинство источников утверждали, что это на самом деле невозможно, некоторые форумы виккан советовали использовать свет, чтобы обмануть мои внутренние часы. Они предложили использовать ночник в дни, когда луна полная, и спать в абсолютной, полной темноте (с помощью шелковой маски для сна), когда луна уже ушла.Мысль заключалась в том, что, имитируя опыт сна под луной, я мог бы подтолкнуть свои гормоны к циклическому циклу с ней. Мы могли бы сравниться, мы с ней, как койоты в берлоге. Я хотел чувствовать себя диким, как эти странные желтые матриархальные собаки. Я уже был ночным и хищным, как они. Я уже жил, спрятавшись в лесу. Но все же мне хотелось больше дикой природы. Я хотел больше дикости. Я хотел избавиться от собственного приручения.
В моей спальне есть мансардные окна, поэтому я сплю при свете луны.Почти год я позволял ей не спать по ночам. Зимой свет был потрясающе ярким. Он струился сквозь голые ветви деревьев снаружи в мою спальню. Я смотрел, как луна движется по небу. Я чувствовал, как холодный синий свет проникает сквозь мои веки, через нейроны моего мягкого серого мозга в мою шишковидную железу. Я почти чувствовал, как свет меняет меня, формирует мои внутренности, перестраивает меня на клеточном уровне. Я представил, как лунный свет перепрограммирует саму мою ДНК.Возможно, превратить меня обратно в животное, мягкое и волосатое, движимое инстинктами. Primal.
Конечно, это не так. Лунный свет романтичен. Он обладает мифологической силой. Но его сила – плацебо. Это реально только потому, что мы этого хотим. Иногда вера может родить богиню, если она достаточно сильна. Даже широко разрекламированное убеждение, что женщины, живущие в непосредственной близости, синхронизируют свои циклы с помощью феромонов, преувеличено. Исследования, проведенные за последние два десятилетия, не показали никаких доказательств этого.Ученые, изучающие эти вещи, поставили под сомнение саму идею человеческих феромонов. Возможно, мы секретируем гормональные сигналы, но никто не знает, есть ли у нас рецепторы для этих сложных молекул. Эти теории, какими бы захватывающими они ни казались, могут не привести ни к чему твердому.
Когда дело касается нашего тела, трудно понять, что на самом деле. Вера может изменить тело. Травма может изменить нашу ДНК. Мы так много знаем о том, как устроено человеческое тело, и все же знаем так мало. Тела – это мутные озера, особенно тела женщин, которые до сих пор малоизучены.
Я не синхронизировал с луной. Может быть, когда-нибудь я попробую еще раз, как только мои гормоны вернутся в норму. У меня не было нормальных месячных уже больше года. Не знаю, когда это случится снова. Я был нарушен. Моя луна потемнела. Раньше я ненавидел месячные. Теперь я скучаю по нему. Меня затмили.
Эвелин Де Морган, Луна, 1885
Двенадцать человек ходили по Луне. Все они были мужчинами. В космосе побывали женщины, но я не знаю их имен.Я знаю только имя Лайки, суки, которую отправили в космос. Она умерла через несколько часов после взлета. Они решили отправить в космос самку-собаку, потому что «они были меньше и, по-видимому, послушнее».
Если вы хотите увидеть место, где женщин больше, чем мужчин, вам придется лететь к Юпитеру. У Юпитера семьдесят девять известных спутников. Они названы в честь его возлюбленных и дочерей (а также нескольких его сыновей и любовников-мужчин, но большинство из них – женщины). Эти космические камни вращаются вокруг царя королей, бога богов.Все они меньше его. Еще меньше его жена, ревнивая Юнона. Юнона – это название космического корабля, который NASA отправил к Юпитеру, чтобы «проверить его». Юнона также зовут мою дочь. Ее полное имя – Джунипер, в честь ведьмы, которой я когда-то поклонялся.
Эдвард Мунк, лунный свет, 1895
Медсестра все время говорила мне, подожди, подожди еще немного. Она сказала, что скоро приедет анестезиолог, будет эпидуральная анестезия, она сказала, что мне просто нужно подождать.Больница была переполнена – слишком много родов одновременно, слишком много женщин страдали от боли. Вот почему меня поместили в крошечную сортировочную комнату без ванны, душ, набитый медицинским оборудованием. Вот почему я часами трудился без лекарств. Вот почему там еще не было никого, кто мог бы мне помочь. «Сейчас полная луна», – сказала мне медсестра позже, когда я снова смог ее слышать. «Спросите любого медицинского работника. Больницы всегда безумны в ночь полнолуния ».
В течение первых восьми часов родов я задыхался, задыхался, и меня рвало всем медицинским оборудованием.Я плевал на себя водой. Это было больше похоже на экзорцизм, чем я ожидал. Я не была богиней, приносящей новую жизнь в мир. Я был одержим огнем, плюясь кислотой. Я не кричала ругательствами, я просто стонала. В основном я просила о помощи, рассказал мне потом муж. «Почему мне никто не поможет?» Я все повторял.
Наконец, кто-то это сделал. Мне очень понравилась моя эпидуральная анестезия. После этого все было тихо. Я сделал перерыв в родах и несколько часов пролежал на больничной койке, не двигаясь. Тогда пришло время подтолкнуть.Через сорок минут у меня на груди родился ребенок. Она была невысокого роста, рыжая, с прекрасными светлыми волосами. У нее были длинные ногти. Мех и когти.
Мой врач была серьезной женщиной со светлыми волосами, окрашенными в один оттенок, и серебряными очками. Она небрежно улыбнулась, как будто знала, что должна улыбаться пациентам. Она двигалась быстро. Если бы она носила каблуки, она бы резко стучала с места на место, но на каблуках она не носила. Меня обнадеживала ее деловая манера поведения. Когда дело касается врачей, мне нравится небольшая резкость.Мне нравится, когда они резкие и, может быть, немного грубые. Меня это успокаивает.
Но даже она приписывала Луне некоторую силу. После эпидуральной анестезии наступило затишье в ожидании выхода ребенка. Анестезиолог, медсестра, мой врач – все говорили о полнолунии.
У нас нет свидетельств того, что полная луна приносит больше детей. У нас нет доказательств того, что это приводит к тому, что мозги сходят с ума или тела сходят с ума. Тем не менее, эти идеи сохраняются, и в них есть своя логика. Может быть, люди чаще выходят на улицу, когда ночное небо светлее, а в полночь они занимаются делами диких животных, например, трахаются, убивают и любят.Может, когда темно, мы останемся дома. Может быть, луна дает нам право быть сумасшедшими в большей степени.
Мне нравится думать, что луна открыла моего ребенка. Что какое-то время мы были наедине с луной. Я, Юнона и планетарное тело наверху.
Кэти Келлехер – писательница, живущая в лесах сельской местности Новой Англии. Она является автором книги Handcrafted Maine .
На этой странице Ведьмак 3 Дикая Охота есть список читов для создания бесплатных предметов .Это может сильно помочь вам в получении, например, уникальные артефакты или лучшее оружие и комплекты брони.
Посетите страницу «Разблокировка читов», чтобы узнать, как использовать консоль отладки.
Вы создаете новые элементы, вводя команду additem и записывая имя элемента, который хотите создать.
additem (‘x’, y, z) – вы получаете y частей предмета x, и он помещается в слот z. Введите имя элемента вместо x, вставьте значение вместо y (например, 10) и вставьте номер слота вместо z (например, 1). Важный – параметры y и z не являются обязательными.
ПРИМЕРЫ:
additem («Новиграданский меч 1», 1,1) – вы получите один новиграданский меч, который будет помещен в первый слот для оружия
additem (‘Gryphon Armor’) – вы получите одну Gryphon Armor
additem (‘Abarad’)
additem (‘Аддандейт’)
additem (‘Aerondight’)
additem («Анафема»)
additem (‘Angivare’)
additem (‘Anth’)
additem (‘Arainne’)
additem («Арбитр»)
additem (‘Arbitrator_crafted’)
additem (‘Ардаенье’)
additem («Ашрун»)
additem (‘Лазурная ярость’)
additem («Бандитский щит 01»)
additem (‘Bandit Shield 02’)
additem (‘Bandit Shield 03’)
additem (‘Bandit Shield 04’)
additem (‘Парикмахер’)
additem (‘Baron Guard Shield 01’)
additem (‘Beannshie’)
additem (‘Beannshie_crafted’)
additem (‘Арбалет школы медведя’)
additem (‘Серебряный меч школы Медведя 1’)
additem (‘Серебряный меч Школы Медведя 2’)
additem (‘Серебряный меч Школы Медведя 3’)
additem (‘Серебряный меч Школы Медведя’)
additem (‘Стальной меч 1 Школы Медведя’)
additem (‘Стальной меч 2 Школы Медведя’)
additem (‘Стальной меч 3 Школы Медведя’)
additem (‘Стальной меч Школы Медведя’)
additem (‘Blackunicorn’)
additem (‘Blackunicorn_crafted’)
additem («Bladeofys»)
additem (‘Bloedeaedd’)
additem (‘Кровавый меч’)
additem (‘bow_01’)
additem (‘bow_02’)
additem (‘bow_elven_01’)
additem (‘Breathofthenorth’)
additem (‘Caerme’)
additem (‘Сломанный посох Карантила’)
additem (‘Посох Карантила’)
additem («Кэролайн»)
additem (‘Сырорезчик’)
additem («Тесак»)
additem (‘Арбалет 1’)
additem (‘Арбалет 2’)
additem (‘Арбалет 3’)
additem (‘Арбалет 4’)
additem (‘Арбалет 5’)
additem (‘Арбалет 6’)
additem (‘Арбалет 7’)
additem (‘Арбалет q206’)
additem (‘арбалет_01’)
additem («Танцовщица»)
additem (“Daystar”)
additem (‘Deargdeith’)
additem (‘Deireadh’)
additem (‘Deithwen’)
additem («Дивайн»)
additem (‘Серебряный меч гномов 1’)
additem (‘Серебряный меч гномов 1_crafted’)
additem (‘Серебряный меч гномов 2’)
additem (‘Серебряный меч гномов 2_crafted’)
additem (‘Двемерский меч 1’)
additem (‘Двемерский меч 1_crafted’)
additem (‘Двемерский меч 2’)
additem (‘Двемерский меч 2_crafted’)
additem (‘Дьяебль’)
additem (‘Серебряный эльфийский меч 1’)
additem (‘Серебряный эльфийский меч 1_crafted’)
additem (‘Эльфийский серебряный меч 2’)
additem (‘Эльфийский серебряный меч 2_crafted’)
additem (‘Судьба’)
additem (‘Forgottenvransword’)
additem (‘Gloryofthenorth’)
additem (‘Серебряный гномский меч 1’)
additem (‘Серебряный меч гномов 1_crafted’)
additem (‘Серебряный гномский меч 2’)
additem (‘Серебряный меч гномов 2_crafted’)
additem (‘Гномский меч 1’)
additem (‘Гномский меч 1_crafted’)
additem (‘Гномский меч 2’)
additem (‘Гномский меч 2_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 1 Школы Грифона’)
additem (‘Серебряный меч 2 Школы Грифона’)
additem (‘Серебряный меч школы Грифона 3’)
additem (‘Серебряный меч Школы Грифона’)
additem (‘Стальной меч 1 Школы Грифона’)
additem (‘Стальной меч 2 Школы Грифона’)
additem (‘Стальной меч школы Грифона 3’)
additem (‘Стальной меч Школы Грифона’)
additem (‘Gwestog’)
additem (‘Gwyhyr’)
additem (‘Gynvael’)
additem (‘Gynvaelaedd’)
additem (‘Гарпия’)
additem (‘Harpy_crafted’)
additem (‘Harvall’)
additem (‘Havcaaren’)
additem (‘Headtaker’)
additem (‘Hjalmar_Short_Steel_Sword’)
additem (‘Imlerith Mace’)
additem (‘Щит Имлерита’)
additem («Инис»)
additem (‘Меч инквизитора 1’)
additem (‘Меч инквизитора 1_crafted’)
additem (‘Меч инквизитора 2’)
additem (‘Меч инквизитора 2_crafted’)
additem (‘Карабела’)
additem (‘Loathen’)
additem (‘Длинный стальной меч’)
additem (‘Длинный коготь’)
additem (‘Longclaw_crafted’)
additem (‘Lune’)
additem (‘Арбалет школы рыси’)
additem (‘Серебряный меч школы рыси 1’)
additem (‘Серебряный меч школы рыси 2’)
additem (‘Серебряный меч школы рыси 3’)
additem (‘Серебряный меч школы рыси’)
additem (‘Стальной меч школы рыси 1’)
additem (‘Стальной меч школы рыси 2’)
additem (‘Стальной меч школы рыси 3’)
additem (‘Стальной меч школы рыси’)
additem (‘Лунный клинок’)
additem (‘Скорбящий’)
additem (‘Naevdeseidhe’)
additem («переговорщик»)
additem (‘Negotiator_crafted’)
additem (‘Нильфгаардский щит 01’)
additem (‘Нильфгаардский щит 02’)
additem (‘Нильфгаардский меч 1’)
additem (‘Нильфгаардский меч 1_crafted’)
additem (‘Нильфгаардский меч 2’)
additem (‘Нильфгаардский меч 3’)
additem (‘Нильфгаардский меч 4’)
additem (‘Нильфгаардский меч 4_crafted’)
additem (‘No Mans Land sword 1 q2’)
additem (‘Меч земли без мужчин 1’)
additem (‘Меч земли без мужчин 1_crafted’)
additem (‘Меч земли без мужчин 2’)
additem (‘Меч земли без мужчин 2_crafted’)
additem (‘Меч земли без мужчин 3’)
additem (‘Меч земли без мужчин 3_crafted’)
additem (‘Меч земли без мужчин 4’)
additem (‘Меч земли без мужчин 4_crafted’)
additem (‘Новиграданский меч 1’)
additem (‘Новиграданский меч 1_crafted’)
additem (‘Новиграданский меч 2’)
additem (‘Новиграданский меч 2_crafted’)
additem (‘Новиграданский меч 3’)
additem (‘Новиграданский меч 3_crafted’)
additem (‘Новиграданский меч 4’)
additem (‘Новиграадский меч 4_crafted’)
additem (‘Новиградский щит 01’)
additem (‘Новиградский щит 02’)
additem (‘NPC Киприан Хоренсон меч’)
additem (‘Короткий стальной меч NPC Одуванчик’)
additem (‘NPC Eredin Sword’)
additem (‘NPC Hjalmar_Short_Steel_Sword’)
additem (‘NPC Инквизитор меч 1’)
additem (‘NPC Nilfgaardian sword 1’)
additem (‘НИП Нильфгаардский меч 2’)
additem (‘NPC Нильфгаардский меч 3’)
additem (‘NPC Нильфгаардский меч 4’)
additem (‘NPC No Mans Land sword 1 q2’)
additem (‘NPC No Mans Land sword 1’)
additem (‘NPC No Mans Land sword 2’)
additem (‘NPC No Mans Land sword 3’)
additem (‘NPC No Mans Land sword 4’)
additem (‘NPC Новиграаданский меч 1’)
additem (‘NPC Новиграаданский меч 2’)
additem (‘NPC Новиграданский меч 3’)
additem (‘NPC Новиграаданский меч 4’)
additem (‘NPC q402 Skellige sword 3’)
additem (‘NPC Ржавый нильфгаардский меч’)
additem (‘NPC Rusty No Mans Land sword’)
additem (‘NPC Ржавый новиграданский меч’)
additem (‘NPC Ржавый меч Скеллиге’)
additem (‘NPC Scoiatael sword 1’)
additem (‘NPC Scoiatael sword 2’)
additem (‘NPC Scoiatael sword 3’)
additem (‘NPC Scoiatael sword 4’)
additem (‘Короткий меч NPC 1’)
additem (‘NPC Короткий меч 2’)
additem (‘NPC Skellige sword 1’)
additem (‘Меч NPC Скеллиге 2’)
additem (‘Меч NPC Скеллиге 3’)
additem (‘Меч NPC Скеллиге 4’)
additem (‘Обновление Серебряного меча Весемира до 403’)
additem (‘Серебряный меч NPC Весемира’)
additem (‘Стальной меч NPC Весемир’)
additem (‘NPC Wildhunt sword 2’)
additem (‘Улучшение серебряного меча NPC Ведьмак q403’)
additem (‘Серебряный меч NPC Ведьмак’)
additem (‘Стальной меч NPC Ведьмак’)
additem (‘Меч принцессы’)
additem (‘Q1_axe1h’)
additem (‘Q1_axe1h_mq2024_spirit’)
additem (‘Q1_Axe2h’)
additem (‘Q1_brokenSpear’)
additem (‘Q1_cleaver1h’)
additem (‘Q1_club1h’)
additem (‘Q1_Guisarme2h’)
additem (‘Q1_Halberd2h’)
additem (‘Q1_Hammer2h’)
additem (‘Q1_mace1h’)
additem (‘Q1_Mage_Staff2h’)
additem (‘Q1_pickaxe1h’)
additem (‘Q1_Pitchfork2h’)
additem (‘Q1_Shield’)
additem (‘Q1_Spear2h’)
additem (‘Q1_ZoltanAxe2h’)
additem (‘Q2_axe1h’)
additem (‘Q2_Axe2h’)
additem (‘Q2_cleaver1h’)
additem (‘Q2_Guisarme2h’)
additem (‘Q2_Halberd2h’)
additem (‘Q2_Hammer2h’)
additem (‘Q2_mace1h’)
additem (‘Q2_Mage_Staff2h’)
additem (‘Q2_Spear2h’)
additem (‘Q3_DwarvenAxe2h’)
additem (‘Q3_DwarvenHammer2h’)
additem (‘Q3_Mage_Staff2h’)
additem (‘обработанный меч q505’)
additem (‘Reachofthedamned’)
additem (‘Реданский щит 01’)
additem (‘Robustswordofdolblathanna’)
additem (‘Roseofaelirenn’)
additem (‘Ржавый нильфгаардский меч’)
additem (‘Ржавый меч без мужчин’)
additem (‘Ржавый новиграданский меч’)
additem (‘Ржавый меч Скеллиге’)
additem (‘Scoiatael sword 1’)
additem (‘Scoiatael sword 1_crafted’)
additem (‘Scoiatael sword 2’)
additem (‘Scoiatael sword 2_crafted’)
additem (‘Scoiatael sword 3’)
additem (‘Scoiatael sword 3_crafted’)
additem (‘Scoiatael sword 4’)
additem (‘Scoiatael sword 4_crafted’)
additem (‘Короткий стальной меч’)
additem (‘Короткий меч 1’)
additem (‘Короткий меч 1_crafted’)
additem (‘Короткий меч 2’)
additem (‘Короткий меч 2_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 1’)
additem (‘Серебряный меч 1_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 2’)
additem (‘Серебряный меч 2_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 3’)
additem (‘Серебряный меч 3_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 4’)
additem (‘Серебряный меч 4_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 5’)
additem (‘Серебряный меч 5_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 6’)
additem (‘Серебряный меч 6_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 7’)
additem (‘Серебряный меч 7_crafted’)
additem (‘Серебряный меч 8’)
additem (‘Skellige Brokvar Shield 01’)
additem (‘Skellige Craite Shield 01’)
additem (‘Skellige Dimun Shield 01’)
additem (‘Skellige Drummond Shield 01’)
additem (‘Skellige Heymaey Shield 01’)
additem (‘Меч Скеллиге 1’)
additem (‘Меч Скеллиге 1_crafted’)
additem (‘Меч Скеллиге 2’)
additem (‘Меч Скеллиге 2_crafted’)
additem (‘Меч Скеллиге 3_crafted’)
additem (‘Меч Скеллиге 4’)
additem (‘Меч Скеллиге 4_crafted’)
additem (‘Skellige Tuiseach Shield 01’)
additem (‘sq303_blunt_sword’)
additem (‘sq304 Новиграаданский меч 4’)
additem (‘Щит Темерии 01’)
additem (‘Tlareg’)
additem (‘Торлара’)
additem (‘Torzirael’)
additem («Ультиматум»)
additem (‘Серебряный меч школы Змеи’)
additem (‘Стальной меч школы Змеи’)
additem («Девственница»)
additem (‘Vynbleidd’)
additem («Плакса»)
additem (‘Weeper_crafted’)
additem (‘Меч дикой охоты 1’)
additem (‘Меч дикой охоты 2’)
additem (‘Меч дикой охоты 3’)
additem (‘Меч дикой охоты 4’)
additem («Ведьмак Серебряный меч»)
additem (‘WitcherSilverWolf’)
additem (‘Волк’)
additem (‘Деревянный меч’)
additem (‘Zerrikanterment’)
additem (‘Призрачный меч Зириэля’)
additem (‘Зириэльский меч’)
additem («Банные полотенца 01»)
additem («Медвежья броня 1»)
additem («Медвежья броня 2»)
additem («Медвежья броня 3»)
additem («Медвежья броня»)
additem (‘Медвежьи сапоги 1’)
additem (‘Медвежьи сапоги 2’)
additem (‘Медвежьи сапоги 3’)
additem (‘Медвежьи сапоги 4’)
additem (‘Медвежьи перчатки 1’)
additem (‘Медвежьи перчатки 2’)
additem (‘Медвежьи перчатки 3’)
additem (‘Медвежьи перчатки 4’)
additem («Медвежьи штаны 1»)
additem («Медвежьи штаны 2»)
additem («Медвежьи штаны 3»)
additem (‘Медвежьи штаны 4’)
additem (‘Boots 01 q2’)
additem (‘Ботинки 01’)
additem (‘Ботинки 01_crafted’)
additem (‘Ботинки 012’)
additem (‘Ботинки 02’)
additem (‘Ботинки 02_crafted’)
additem (‘Ботинки 022’)
additem (‘Ботинки 03’)
additem (‘Ботинки 03_crafted’)
additem (‘Ботинки 032’)
additem (‘Ботинки 04’)
additem (‘Ботинки 04_crafted’)
additem (‘Ботинки 05’)
additem (‘Ботинки 06’)
additem (‘Ботинки 07’)
additem (‘Ботинки 07_crafted’)
additem (‘Брюки Ciri 01’)
additem (‘Перчатки 01_crafted’)
additem (‘Gloves 02_crafted’)
additem (‘Gloves 03_crafted’)
additem (‘Gloves 04_crafted’)
additem (‘Gryphon Armor 1’)
additem (‘Gryphon Armor 2’)
additem (‘Gryphon Armor 3’)
additem (‘Доспехи грифона’)
additem (‘Сапоги грифона 1’)
additem (‘Сапоги грифона 2’)
additem (‘Сапоги грифона 3’)
additem (‘Сапоги грифона 4’)
additem (‘Перчатки грифона 1’)
additem (‘Перчатки грифона 2’)
additem (‘Перчатки грифона 3’)
additem (‘Перчатки грифона 4’)
additem (‘Штаны грифона 1’)
additem (‘Штаны грифона 2’)
additem (‘Штаны грифона 3’)
additem (‘Штаны грифона 4’)
additem (‘Тяжелая броня 01_crafted’)
additem (‘Тяжелая броня 02_crafted’)
additem (‘Тяжелая броня 03_crafted’)
additem (‘Тяжелая броня 04_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 01’)
additem (‘Heavy boots 01_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 02’)
additem (‘Heavy boots 02_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 03’)
additem (‘Heavy boots 03_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 04’)
additem (‘Heavy boots 04_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 05’)
additem (‘Сапоги тяжелые 06’)
additem (‘Сапоги тяжелые 07’)
additem (‘Heavy boots 07_crafted’)
additem (‘Сапоги тяжелые 08’)
additem (‘Heavy boots 08_crafted’)
additem (‘Тяжелые перчатки 01_crafted’)
additem (‘Тяжелые перчатки 02_crafted’)
additem (‘Тяжелые перчатки 03_crafted’)
additem (‘Тяжелые перчатки 04_crafted’)
additem (‘Толстые штаны 01’)
additem (‘Толстые штаны 01_crafted’)
additem (‘Толстые штаны 02’)
additem (‘Толстые штаны 02_crafted’)
additem (‘Толстые штаны 03’)
additem (‘Толстые штаны 03_crafted’)
additem (‘Толстые штаны 04’)
additem (‘Толстые штаны 04_crafted’)
additem (‘Легкая броня 01_crafted’)
additem (‘Легкая броня 02_crafted’)
additem (‘Легкая броня 03_crafted’)
additem (‘Легкая броня 04_crafted’)
additem (‘Легкая броня 05_crafted’)
additem (‘Легкая броня 06_crafted’)
additem (‘Легкая броня 07_crafted’)
additem (‘Легкая броня 08_crafted’)
additem (‘Lynx Armor 1’)
additem (‘Lynx Armor 2’)
additem (‘Lynx Armor 3’)
additem (‘Lynx Armor’)
additem (‘Рыси сапоги 1’)
additem (‘Рыси сапоги 2’)
additem (‘Рыси сапоги 3’)
additem (‘Рыси сапоги 4’)
additem (‘Рыси перчатки 1’)
additem (‘Рыси перчатки 2’)
additem (‘Рыси перчатки 3’)
additem (‘Рыси перчатки 4’)
additem (‘Lynx Pants 1’)
additem (‘Lynx Pants 2’)
additem (‘Lynx Pants 3’)
additem (‘Lynx Pants 4’)
additem (‘Средняя броня 01_crafted’)
additem (‘Средняя броня 02_crafted’)
additem (‘Средняя броня 03_crafted’)
additem (‘Средняя броня 04_crafted’)
additem («Нильфгаардские повседневные штаны»)
additem («Нильфгаардская повседневная обувь»)
additem (‘Штаны 01 q2’)
additem (‘Штаны 01’)
additem (‘Штаны 01_crafted’)
additem (‘Штаны 02’)
additem (‘Штаны 02_crafted’)
additem (‘Штаны 03’)
additem (‘Штаны 03_crafted’)
additem (‘Штаны 04’)
additem (‘Штаны 04_crafted’)
additem (‘Сапоги Радовид 01’)
additem (‘Relic Heavy 3 crafted’)
additem (‘Skellige Casual Pants 01’)
additem (‘Skellige Casual Pants 02’)
additem («Повседневная обувь Skellige»)
additem (‘Стартовая броня 1’)
additem (‘Стартовые ботинки’)
additem («Стартовые штаны»)
additem («Создана броня Тиссена»)
additem (‘Штаны для дикой охоты 01’)
additem (‘Платье Yennefers’)
additem («Ремонтный комплект для брони 1»)
additem (‘Ремонтный комплект брони 2’)
additem (‘Ремонтный комплект брони 3’)
additem (‘Ремкомплект оружия 1’)
additem (‘Ремкомплект оружия 2’)
additem (‘Ремкомплект оружия 3’)
additem (‘Схема арбитра’)
additem (‘Схема ArmorRepairKit_1’)
additem (‘Схема ArmorRepairKit_2’)
additem (‘Схема ArmorRepairKit_3’)
additem (‘Схема Биннши’)
additem (‘Схема медвежьей брони’)
additem (‘Схема медвежьих сапог’)
additem (‘Схема медвежьих перчаток’)
additem (‘Схема штанов медведя’)
additem (‘Схема арбалета Школы Медведя’)
additem (‘Схема серебряного меча Школы Медведя’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы Медведя 1’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы Медведя 2’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы Медведя 3’)
additem (‘Схема стального меча Школы Медведя’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Медведя 1’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Медведя 2’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Медведя 3’)
additem (‘Схема Blackunicorn’)
additem («Схема взрывчатого порошка»)
additem (‘Схема ботинок 1’)
additem (‘Схема ботинок 2’)
additem (‘Схема ботинок 3’)
additem (‘Схема ботинок 4’)
additem (‘Схема ботинок 7’)
additem (‘Схема слитка черного железа’)
additem (‘Схема слитка темной стали 1’)
additem (‘Схема слитка темной стали’)
additem (‘Схема пластины из темной стали’)
additem (‘Схема пластины из темной стали’)
additem (‘Схема из драконьей кожи’)
additem (‘Схема серебряного меча гномов 1’)
additem (‘Схема серебряного меча гномов 2’)
additem (‘Схема гномьего меча 1’)
additem (‘Схема гномьего меча 2’)
additem (‘Схема слитка Dwimeryte 1’)
additem (‘Схема слитка Dwimeryte’)
additem (‘Схема руды Двимерита’)
additem (‘Схема пластины Двимерита’)
additem (‘Эльфийский серебряный меч 1 схема’)
additem (‘Эльфийский серебряный меч 2 схема’)
additem (‘Схема перчаток 1’)
additem (‘Схема перчаток 2’)
additem (‘Схема перчаток 3’)
additem (‘Схема перчаток 4’)
additem (‘Схема светящегося слитка’)
additem (‘Схема символа большего размера’)
additem (‘Схема меньшего символа’)
additem (‘Схема символа символа’)
additem (‘Схема символа аксии большая’)
additem (‘Меньшая схема глифа axii’)
additem (‘Схема аксиомы глифа’)
additem (‘Glyph igni большая схема’)
additem (‘Глиф игни меньшая схема’)
additem (‘Схема Glyph igni’)
additem («Схема вливания глифов»)
additem (‘Меньшая схема вливания глифов’)
additem (‘Большая схема глифов’)
additem (‘Меньшая схема глифов’)
additem (‘Схема глифов’)
additem (‘Глиф ирден большая схема’)
additem (‘Глиф ирден меньшая схема’)
additem (‘Схема глифа ирдена’)
additem (‘Схема серебряного гномского меча 1’)
additem (‘Схема серебряного гномского меча 2’)
additem (‘Схема гномского меча 1’)
additem (‘Схема гномского меча 2’)
additem (‘Схема доспехов грифона’)
additem (‘Схема сапог грифона’)
additem (‘Схема перчаток грифона’)
additem (‘Схема штанов грифона’)
additem (‘Схема серебряного меча Школы Грифона’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча Школы Грифона 1’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы Грифона 2’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы Грифона 3’)
additem (‘Схема стального меча Школы Грифона’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Грифона 1’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Грифона 2’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы Грифона 3’)
additem (‘Схема вала’)
additem (‘Схема из закаленной кожи’)
additem (‘Схема закаленной древесины’)
additem (‘Схема гарпии’)
additem (‘Схема тяжелой брони 1’)
additem (‘Схема тяжелой брони 2’)
additem (‘Схема тяжелой брони 3’)
additem (‘Схема тяжелой брони 4’)
additem (‘Схема Heavy Boots 1’)
additem (‘Схема Heavy Boots 2’)
additem (‘Схема Heavy Boots 3’)
additem (‘Схема Heavy Boots 4’)
additem (‘Схема Heavy Boots 7’)
additem (‘Схема Heavy Boots 8’)
additem (‘Схема тяжелых перчаток 1’)
additem (‘Схема тяжелых перчаток 2’)
additem (‘Схема тяжелых перчаток 3’)
additem (‘Схема тяжелых перчаток 4’)
additem (Схема «Heavy Pants 1»)
additem (Схема «Heavy Pants 2»)
additem (Схема «Heavy Pants 3»)
additem (Схема «Heavy Pants 4»)
additem (‘Схема наполненного кристалла’)
additem (‘Схема Infused пыли’)
additem (‘Схема Infused shard’)
additem (‘Схема меча инквизитора 1’)
additem (‘Схема меча инквизитора 2’)
additem (‘Схема железного слитка’)
additem (‘Кожаная схема’)
additem (‘Схема кожаных квадратов’)
additem (‘Схема легкой брони 1’)
additem (‘Схема легкой брони 2’)
additem (‘Схема легкой брони 3’)
additem (‘Схема легкой брони 4’)
additem (‘Схема легкой брони 5’)
additem (‘Схема легкой брони 6’)
additem (‘Схема легкой брони 7’)
additem (‘Схема легкой брони 8’)
additem (‘Схема льна’)
additem (‘Схема Длинного когтя’)
additem (‘Схема Lynx Armor’)
additem (‘Схема Lynx Boots’)
additem (‘Схема перчаток Lynx’)
additem (‘Схема Lynx Pants’)
additem (‘Схема арбалета Школы рыси’)
additem (‘Схема серебряного меча Школы рыси’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы рыси 1’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы рыси 2’)
additem (‘Схема улучшения серебряного меча школы рыси 3’)
additem (‘Схема стального меча Школы рыси’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы рыси 1’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы рыси 2’)
additem (‘Схема улучшения стального меча школы рыси 3’)
additem (‘Схема средней брони 1’)
additem (‘Схема средней брони 2’)
additem (‘Схема средней брони 3’)
additem (‘Схема средней брони 4’)
additem (‘Схема метеоритного слитка’)
additem (‘Схема серебряного слитка метеорита’)
additem (‘Схема серебряной пластины с метеоритом’)
additem («Схема переговорщика»)
additem (‘Схема нильфгаардского меча 1’)
additem (‘Схема нильфгаардского меча 4’)
additem (‘Схема меча No Mans Land 1’)
additem (схема ‘No Mans Land sword 2’)
additem (схема ‘No Mans Land sword 3’)
additem (‘Схема меча No Mans Land 4’)
additem (‘Схема Новиграданского меча 1’)
additem (‘Схема Новиграданского меча 4’)
additem (‘Схема штанов 1’)
additem (‘Схема штанов 2’)
additem (‘Схема штанов 3’)
additem (‘Схема штанов 4’)
additem (‘Схема Relic Heavy 3’)
additem (‘Схема смолы’)
additem (‘Схема руны дажьбога большая’)
additem (‘Руна дажьбога малая схема’)
additem (‘Схема руны дажьбога’)
additem (‘Схема руны деваны величайшей’)
additem (‘Малая схема руны деваны’)
additem (‘Схема руны деваны’)
additem (‘Схема рунического элементаля великого’)
additem (‘Меньшая схема рунных элементалей’)
additem (‘Схема рунного элементаля’)
additem (‘Схема руны Морана большая’)
additem (‘Меньшая схема руны Морана’)
additem (‘Схема руны Мораны’)
additem (‘Схема рун перуна великая’)
additem (‘Меньшая схема рун Перуна’)
additem (‘Схема рун перуна’)
additem (‘Схема рун стрибога большая’)
additem (‘Малая схема рунического стрибога’)
additem (‘Схема рунического стрибога’)
additem (‘Схема руны сварога большая’)
additem (‘Руна сварога малая схема’)
additem (‘Схема руны сварога’)
additem (‘Схема рунического триглава великого’)
additem (‘Меньшая схема рунного триглава’)
additem (‘Схема рунического триглава’)
additem (‘Схема руны велес великая’)
additem (‘Rune veles lesser schematic’)
additem (‘Схема Rune veles’)
additem (‘Схема рун зориа большая’)
additem (‘Меньшая схема рун зориа’)
additem (‘Схема рун зориа’)
additem (‘Большая схема рунного камня’)
additem (‘Меньшая схема рунного камня’)
additem (‘Схема Scoiatael sword 2’)
additem (‘Схема Scoiatael sword 3’)
additem (‘Схема короткого меча 1’)
additem (‘Схема короткого меча 2’)
additem («Шелковая схема»)
additem (‘Схема серебряного слитка 1’)
additem (‘Схема серебряного слитка’)
additem (‘Схема серебряной руды’)
additem (‘Схема серебряной пластины’)
additem (‘Схема Серебряного меча 1’)
additem (‘Схема Серебряного меча 2’)
additem (‘Схема Серебряного меча 3’)
additem (‘Схема Серебряного меча 4’)
additem (‘Схема Серебряного меча 6’)
additem (‘Схема Серебряного меча 7’)
additem (‘Схема меча Скеллиге 1’)
additem (‘Схема меча Скеллиге 2’)
additem (‘Схема гномьих орудий труда’)
additem (‘Эльфийская схема кузнечных инструментов’)
additem (‘Схема гномов орудий труда’)
additem («Схема кузнечных инструментов»)
additem (‘Схема улучшения начальной брони 1’)
additem (‘Схема стального слитка 1’)
additem («Схема стального слитка»)
additem (‘Схема стальной пластины’)
additem (‘Схема цепочки’)
additem (‘Схема резьбы’)
additem (‘Схема Thyssen Armor’)
additem (‘Схема серебряного меча Змеи’)
additem (‘Схема меча из змеиной стали’)
additem (‘Схема WeaponRepairKit_1’)
additem (‘Схема “WeaponRepairKit_2”)
additem (‘Схема WeaponRepairKit_3’)
additem (‘Схема Weeper’)
additem (‘Схема дварфов точильного камня’)
additem (‘Схема эльфийского точильного камня’)
additem (‘Схема гномов точильного камня’)
additem (‘Схема улучшения ботинок медведя Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения ботинок медведя Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения сапог ведьмского медведя 3’)
additem (‘Схема улучшения перчаток медведя Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения перчаток медведя Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения перчаток 3-го медведя Ведьмака’)
additem (‘Схема улучшения куртки медведя Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения куртки с медведем Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения куртки для медведя Ведьмака 3’)
additem (‘Схема улучшения штанов Ведьмака Медведя 1’)
additem (‘Схема улучшения штанов Ведьмака Медведя 2’)
additem (‘Схема улучшения штанов Ведьмака 3’)
additem (‘Схема улучшения ботинок грифона Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения ботинок грифона Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения ботинок грифона Ведьмака 3’)
additem (‘Схема улучшения перчаток грифона Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения перчаток грифона Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения перчаток грифона Ведьмака 3’)
additem (‘Схема улучшения куртки грифона Ведьмака 1’)
additem (‘Схема улучшения куртки грифона Ведьмака 2’)
additem (‘Схема улучшения куртки грифона Ведьмака 3’)
additem (‘Схема улучшения штанов ведьмского грифона 1’)
additem (‘Схема улучшения штанов ведьмского грифона 2’)
additem (‘Схема улучшения штанов ведьмского грифона 3’)
additem (‘Схема улучшения ботинок Witcher Lynx 1’)
additem (‘Схема улучшения ботинок Witcher Lynx 2’)
additem (‘Схема улучшения ботинок Witcher Lynx 3’)
additem(‘Witcher Lynx Gloves Upgrade schematic 1’)
additem(‘Witcher Lynx Gloves Upgrade schematic 2’)
additem(‘Witcher Lynx Gloves Upgrade schematic 3’)
additem(‘Witcher Lynx Jacket Upgrade schematic 1’)
additem(‘Witcher Lynx Jacket Upgrade schematic 2’)
additem(‘Witcher Lynx Jacket Upgrade schematic 3’)
additem(‘Witcher Lynx Pants Upgrade schematic 1’)
additem(‘Witcher Lynx Pants Upgrade schematic 2’)
additem(‘Witcher Lynx Pants Upgrade schematic 3’)
additem(‘Dazhbog rune rare’)
additem(‘Dazhbog rune’)
additem(‘Devana rune rare’)
additem(‘Devana rune’)
additem(‘Elemental rune rare’)
additem(‘Elemental rune’)
additem(‘Forgotten soul rare’)
additem(‘Forgotten soul’)
additem(‘Glyph aard greater’)
additem(‘Glyph aard lesser’)
additem(‘Glyph aard’)
additem(‘Glyph axii greater’)
additem(‘Glyph axii lesser’)
additem(‘Glyph axii’)
additem(‘Glyph igni greater’)
additem(‘Glyph igni lesser’)
additem(‘Glyph igni’)
additem(‘Glyph quen greater’)
additem(‘Glyph quen lesser’)
additem(‘Glyph quen’)
additem(‘Glyph yrden greater’)
additem(‘Glyph yrden lesser’)
additem(‘Glyph yrden’)
additem(‘Morana rune rare’)
additem(‘Morana rune’)
additem(‘Perun rune rare’)
additem(‘Perun rune’)
additem(‘Philosophers stone rare’)
additem(‘Philosophers stone’)
additem(‘Phosphorescent crystal rare’)
additem(‘Phosphorescent crystal’)
additem(‘Rune dazhbog greater’)
additem(‘Rune dazhbog lesser’)
additem(‘Rune dazhbog’)
additem(‘Rune devana greater’)
additem(‘Rune devana lesser’)
additem(‘Rune devana’)
additem(‘Rune elemental greater’)
additem(‘Rune elemental lesser’)
additem(‘Rune elemental’)
additem(‘Rune morana greater’)
additem(‘Rune morana lesser’)
additem(‘Rune morana’)
additem(‘Rune perun greater’)
additem(‘Rune perun lesser’)
additem(‘Rune perun’)
additem(‘Rune quentin greater’)
additem(‘Rune quentin lesser’)
additem(‘Rune quentin’)
additem(‘Rune stribog greater’)
additem(‘Rune stribog lesser’)
additem(‘Rune stribog’)
additem(‘Rune svarog greater’)
additem(‘Rune svarog lesser’)
additem(‘Rune svarog’)
additem(‘Rune triglav greater’)
additem(‘Rune triglav lesser’)
additem(‘Rune triglav’)
additem(‘Rune veles greater’)
additem(‘Rune veles lesser’)
additem(‘Rune veles’)
additem(‘Rune zoria greater’)
additem(‘Rune zoria lesser’)
additem(‘Rune zoria’)
additem(‘Shattered core rare’)
additem(‘Shattered core’)
additem(‘Stribog rune rare’)
additem(‘Stribog rune’)
additem(‘Svarog rune rare’)
additem(‘Svarog rune’)
additem(‘Triglav rune rare’)
additem(‘Triglav rune’)
additem(‘Veles rune rare’)
additem(‘Veles rune’)
additem(‘Zoria rune rare’)
additem(‘Zoria rune’)
additem(‘Aether’)
additem(‘Albedo’)
additem(‘Alchemical paste’)
additem(‘Alchemists powder’)
additem(‘Alghoul bone marrow’)
additem(‘Alghoul claw’)
additem(‘Amber dust’)
additem(‘Amber flawless’)
additem(‘Amber fossil’)
additem(‘Amber’)
additem(‘Amethyst dust’)
additem(‘Amethyst flawless’)
additem(‘Amethyst’)
additem(‘Arachas eyes’)
additem(‘Arachas venom’)
additem(‘Ashes’)
additem(‘Axe head’)
additem(‘Bag of grain’)
additem(‘Bag of weed’)
additem(‘Bandalur butter knife’)
additem(‘Basilisk plate’)
additem(‘Basilisk venom’)
additem(‘Bear fat’)
additem(‘Bear pelt’)
additem(‘Berserker pelt’)
additem(‘Black pearl dust’)
additem(‘Black pearl’)
additem(‘Blasting powder’)
additem(‘Blunt axe’)
additem(‘Blunt pickaxe’)
additem(‘Book’)
additem(‘Bottle’)
additem(‘Broken paddle’)
additem(‘Broken rakes’)
additem(‘Calcium equum’)
additem(‘Candelabra’)
additem(‘Candle’)
additem(‘Casket’)
additem(‘Cave Troll liver’)
additem(‘Chain’)
additem(‘Child doll’)
additem(‘Chitin scale’)
additem(‘Coal’)
additem(‘Cockatrice egg’)
additem(‘Cockatrice maw’)
additem(‘Cotton’)
additem(‘Cow hide’)
additem(‘Crystalized essence’)
additem(‘Cyclops eye’)
additem(‘Czart hide’)
additem(‘Dark iron ingot’)
additem(‘Dark iron ore’)
additem(‘Dark iron plate’)
additem(‘Dark steel ingot’)
additem(‘Dark steel plate’)
additem(‘Deer hide’)
additem(‘Diamond dust’)
additem(‘Diamond flawless’)
additem(‘Diamond’)
additem(‘Dog tallow’)
additem(‘Draconide leather’)
additem(‘Dragon scales’)
additem(‘Drowned dead tongue’)
additem(‘Drowner brain’)
additem(‘Drum’)
additem(‘Ducal water’)
additem(‘Dwimeritium chains’)
additem(‘Dwimeritium shackles’)
additem(‘Dwimeryte ingot’)
additem(‘Dwimeryte ore’)
additem(‘Dwimeryte plate’)
additem(‘Dye’)
additem(‘Ekimma epidermis’)
additem(‘Elemental essence’)
additem(‘Emerald dust’)
additem(‘Emerald flawless’)
additem(‘Emerald’)
additem(‘Empty vial’)
additem(‘Endriag chitin plates’)
additem(‘Endriag embryo’)
additem(‘Endriag heart’)
additem(‘Erynie eye’)
additem(‘Feather’)
additem(‘Fiber’)
additem(‘Fiend eye’)
additem(‘Fifth essence’)
additem(‘Fishing net’)
additem(‘Fishing rod’)
additem(‘Fisstech’)
additem(‘Flask’)
additem(‘Flowers’)
additem(‘Flute_junk’)
additem(‘Fogling teeth’)
additem(‘Forktail plate’)
additem(‘Fox pelt’)
additem(‘Fur square’)
additem(‘Gargoyle dust’)
additem(‘Gargoyle heart’)
additem(‘Ghoul blood’)
additem(‘Glamarye’)
additem(‘Glass’)
additem(‘Glowing ingot’)
additem(‘Glowing ore’)
additem(‘Glyph infusion greater’)
additem(‘Glyph infusion lesser’)
additem(‘Goat hide’)
additem(‘Goblet’)
additem(‘Gold candelabra’)
additem(‘Gold diamond necklace’)
additem(‘Gold diamond ring’)
additem(‘Gold mineral’)
additem(‘Gold ore’)
additem(‘Gold pearl necklace’)
additem(‘Gold ring’)
additem(‘Gold ruby ring’)
additem(‘Gold sapphire necklace’)
additem(‘Gold sapphire ring’)
additem(‘Golden casket’)
additem(‘Golden mug’)
additem(‘Golden platter’)
additem(‘Golem heart’)
additem(‘Grave Hag ear’)
additem(‘Greater Rotfiend blood’)
additem(‘Gryphon egg’)
additem(‘Gryphon feathers’)
additem(‘Haft’)
additem(‘Hag teeth’)
additem(‘Hardened leather’)
additem(‘Hardened timber’)
additem(‘Harpy egg’)
additem(‘Harpy feathers’)
additem(‘Harpy talon’)
additem(‘Horse hide’)
additem(‘Hydragenum’)
additem(‘Infused crystal’)
additem(‘Infused dust’)
additem(‘Infused shard’)
additem(‘Inkwell’)
additem(‘Iron ingot’)
additem(‘Iron Lamp’)
additem(‘Iron oil candle’)
additem(‘Iron ore’)
additem(‘Jar’)
additem(‘Jug’)
additem(‘Jumping rope’)
additem(‘Ladle’)
additem(‘Lamia lock of hair’)
additem(‘Lead ore’)
additem(‘Leather squares’)
additem(‘Leather straps’)
additem(‘Leather’)
additem(‘Leshy resin’)
additem(‘Linen’)
additem(‘Lunar shards’)
additem(‘Lute’)
additem(‘Melitele figurine’)
additem(‘Meteorite ingot’)
additem(‘Meteorite ore’)
additem(‘Meteorite plate’)
additem(‘Meteorite silver ingot’)
additem(‘Meteorite silver plate’)
additem(‘Monstrous blood’)
additem(‘Monstrous bone’)
additem(‘Monstrous brain’)
additem(‘Monstrous claw’)
additem(‘Monstrous dust’)
additem(‘Monstrous ear’)
additem(‘Monstrous egg’)
additem(‘Monstrous essence’)
additem(‘Monstrous eye’)
additem(‘Monstrous feather’)
additem(‘Monstrous hair’)
additem(‘Monstrous heart’)
additem(‘Monstrous hide’)
additem(‘Monstrous liver’)
additem(‘Monstrous plate’)
additem(‘Monstrous saliva’)
additem(‘Monstrous tongue’)
additem(‘Monstrous tooth’)
additem(‘Mug’)
additem(‘Nails’)
additem(‘Necrophage skin’)
additem(‘Nekker blood’)
additem(‘Nekker claw’)
additem(‘Nekker eye’)
additem(‘Nekker heart’)
additem(‘Nekker warrior liver’)
additem(‘Nightwraith dark essence’)
additem(‘Nightwraiths hair’)
additem(‘Nigredo’)
additem(‘Nilfgaardian special forces insignia’)
additem(‘Noonwraith light essence’)
additem(‘Note’)
additem(‘Oil’)
additem(‘Old bear skin’)
additem(‘Old goat skin’)
additem(‘Old rusty breadknife’)
additem(‘Old sheep skin’)
additem(‘Optima mater’)
additem(‘Ornate silver shield replica’)
additem(‘Ornate silver sword replica’)
additem(‘Parchment’)
additem(‘Patchwork vest’)
additem(‘Pearl’)
additem(‘Perfume’)
additem(‘Phosphorus’)
additem(‘Pickaxe head’)
additem(‘Pig hide’)
additem(‘Platter’)
additem(‘Powdered pearl’)
additem(‘Pure silver’)
additem(‘Quebrith’)
additem(‘Quicksilver solution’)
additem(‘Rabbit pelt’)
additem(‘Razor’)
additem(‘Rebis’)
additem(‘Redanian special forces insignia’)
additem(‘Resin’)
additem(‘Rope’)
additem(‘Rotfiend blood’)
additem(‘Rotten meat’)
additem(‘Rubedo’)
additem(‘Ruby dust’)
additem(‘Ruby flawless’)
additem(‘Ruby’)
additem(‘Runestone greater’)
additem(‘Runestone lesser’)
additem(‘Rusty hammer head’)
additem(‘Salt pepper shaker’)
additem(‘Saltpetre’)
additem(‘Sap’)
additem(‘Sapphire dust’)
additem(‘Sapphire flawless’)
additem(‘Sapphire’)
additem(‘Scoiatael trophies’)
additem(‘Seashell’)
additem(‘Shell’)
additem(‘Silk’)
additem(‘Silver amber necklace’)
additem(‘Silver amber ring’)
additem(‘Silver candelabra’)
additem(‘Silver casket’)
additem(‘Silver emerald necklace’)
additem(‘Silver emerald ring’)
additem(‘Silver ingot’)
additem(‘Silver mineral’)
additem(‘Silver mug’)
additem(‘Silver ore’)
additem(‘Silver pantaloons’)
additem(‘Silver plate’)
additem(‘Silver platter’)
additem(‘Silver ruby necklace’)
additem(‘Silver sapphire ring’)
additem(‘Silver teapot’)
additem(‘Silverware’)
additem(‘Siren vocal cords’)
additem(‘Skull’)
additem(‘Smithing tools dwarven’)
additem(‘Smithing tools elven’)
additem(‘Smithing tools gnomish’)
additem(‘Smithing tools’)
additem(‘Smoking pipe’)
additem(‘Specter dust’)
additem(‘Stammelfords dust’)
additem(‘Steel ingot’)
additem(‘Steel plate’)
additem(‘String’)
additem(‘Sulfur’)
additem(‘Temerian special forces insignia’)
additem(‘Thread’)
additem(‘Timber’)
additem(‘Troll skin’)
additem(‘Twine’)
additem(‘Valuable fossil’)
additem(‘Vampire fang’)
additem(‘Vampire saliva’)
additem(‘Venom extract’)
additem(‘Vermilion’)
additem(‘Vitriol’)
additem(‘Voodoo doll’)
additem(‘Water essence’)
additem(‘Water Hag teeth’)
additem(‘Wax’)
additem(‘Werewolf pelt’)
additem(‘Werewolf saliva’)
additem(‘Whetstone dwarven’)
additem(‘Whetstone elven’)
additem(‘Whetstone gnomish’)
additem(‘Whetstone’)
additem(‘White bear pelt’)
additem(‘White wolf pelt’)
additem(‘Wine stone’)
additem(‘Wire rope’)
additem(‘Wire’)
additem(‘Wolf pelt’)
additem(‘Wooden rung rope ladder’)
additem(‘Worn leather pelt’)
additem(‘Wraith essence’)
additem(‘Wyvern egg’)
additem(‘Wyvern plate’)
additem(‘Ancient Leshy mutagen’)
additem(‘Arachas mutagen’)
additem(‘Basilisk mutagen’)
additem(‘Cockatrice mutagen’)
additem(‘Czart mutagen’)
additem(‘Dao mutagen’)
additem(‘Doppler mutagen’)
additem(‘Ekimma mutagen’)
additem(‘Fiend mutagen’)
additem(‘Fogling 1 mutagen’)
additem(‘Fogling 2 mutagen’)
additem(‘Forktail mutagen’)
additem(‘Grave Hag mutagen’)
additem(‘Greater mutagen blue’)
additem(‘Greater mutagen green’)
additem(‘Greater mutagen red’)
additem(‘Gryphon mutagen’)
additem(‘Katakan mutagen’)
additem(‘Lamia mutagen’)
additem(‘Leshy mutagen’)
additem(‘Lesser mutagen blue’)
additem(‘Lesser mutagen green’)
additem(‘Lesser mutagen red’)
additem(‘Mutagen blue’)
additem(‘Mutagen green’)
additem(‘Mutagen red’)
additem(‘Nekker Warrior mutagen’)
additem(‘Nightwraith mutagen’)
additem(‘Noonwraith mutagen’)
additem(‘Succubus mutagen’)
additem(‘Troll mutagen’)
additem(‘Volcanic Gryphon mutagen’)
additem(‘Water Hag mutagen’)
additem(‘Werewolf mutagen’)
additem(‘Wraith mutagen’)
additem(‘Wyvern mutagen’)
additem(‘Horse apex tail’)
additem(‘Horse Bag 1’)
additem(‘Horse Bag 2’)
additem(‘Horse Bag 3’)
additem(‘Horse Blinder 1’)
additem(‘Horse Blinder 2’)
additem(‘Horse Blinder 3’)
additem(‘Horse Cutscene Reins’)
additem(‘Horse Hair 0’)
additem(‘Horse Harness 0’)
additem(‘Horse Saddle 0’)
additem(‘Horse Saddle 1’)
additem(‘Horse Saddle 1v2’)
additem(‘Horse Saddle 1v3’)
additem(‘Horse Saddle 1v4’)
additem(‘Horse Saddle 2’)
additem(‘Horse Saddle 2v2’)
additem(‘Horse Saddle 2v3’)
additem(‘Horse Saddle 2v4’)
additem(‘Horse Saddle 3’)
additem(‘Horse Saddle 3v2’)
additem(‘Horse Saddle 3v3’)
additem(‘Horse Saddle 3v4’)
additem(‘Horse Saddle 4’)
additem(‘Horse skinned tail’)
additem(‘Horse Universal Reins’)
additem(‘Black Blood 1’)
additem(‘Black Blood 2’)
additem(‘Black Blood 3’)
additem(‘Blizzard 1’)
additem(‘Blizzard 2’)
additem(‘Blizzard 3’)
additem(‘Cat 1’)
additem(‘Cat 2’)
additem(‘Cat 3’)
additem(‘Clearing Potion’)
additem(‘Full Moon 1’)
additem(‘Full Moon 2’)
additem(‘Full Moon 3’)
additem(‘Golden Oriole 1’)
additem(‘Golden Oriole 2’)
additem(‘Golden Oriole 3’)
additem(‘Killer Whale 1’)
additem(‘Maribor Forest 1’)
additem(‘Maribor Forest 2’)
additem(‘Maribor Forest 3’)
additem(‘Petri Philtre 1’)
additem(‘Petri Philtre 2’)
additem(‘Petri Philtre 3’)
additem(‘Pheromone Potion Bear 1’)
additem(‘Pheromone Potion Drowner 1’)
additem(‘Pheromone Potion Nekker 1’)
additem(‘Pops Antidote’)
additem(‘Swallow 1’)
additem(‘Swallow 2’)
additem(‘Swallow 3’)
additem(‘Tawny Owl 1’)
additem(‘Tawny Owl 2’)
additem(‘Tawny Owl 3’)
additem(‘Thunderbolt 1’)
additem(‘Thunderbolt 2’)
additem(‘Thunderbolt 3’)
additem(‘Trial Potion Kit’)
additem(‘Village drink’)
additem(‘White Honey 1’)
additem(‘White Honey 2’)
additem(‘White Honey 3’)
additem(‘White Raffards Decoction 1’)
additem(‘White Raffards Decoction 2’)
additem(‘White Raffards Decoction 3’)
additem(‘Alkali Bomb 1’)
additem(‘Alkali Bomb 2’)
additem(‘Alkali Bomb 3’)
additem(‘Dancing Star 1’)
additem(‘Dancing Star 2’)
additem(‘Dancing Star 3’)
additem(‘Devils Puffball 1’)
additem(‘Devils Puffball 2’)
additem(‘Devils Puffball 3’)
additem(‘Dragons Dream 1’)
additem(‘Dragons Dream 2’)
additem(‘Dragons Dream 3’)
additem(‘Dwimeritium Bomb 1’)
additem(‘Dwimeritium Bomb 2’)
additem(‘Dwimeritium Bomb 3’)
additem(‘Fungi Bomb 1’)
additem(‘Glue Bomb 1’)
additem(‘Grapeshot 1’)
additem(‘Grapeshot 2’)
additem(‘Grapeshot 3’)
additem(‘Salt Bomb 1’)
additem(‘Samum 1’)
additem(‘Samum 2’)
additem(‘Samum 3’)
additem(‘Shrapnel Bomb 1’)
additem(‘Silver Dust Bomb 1’)
additem(‘Silver Dust Bomb 2’)
additem(‘Silver Dust Bomb 3’)
additem(‘Snow Ball’)
additem(‘Tutorial Bomb’)
additem(‘Virus Bomb 1’)
additem(‘White Frost 1’)
additem(‘White Frost 2’)
additem(‘White Frost 3’)
additem(‘Alcohest’)
additem(‘Apple juice’)
additem(‘Apple’)
additem(‘Baked apple’)
additem(‘Baked potato’)
additem(‘Banana’)
additem(‘Beauclair White’)
additem(‘Bell pepper’)
additem(‘Blueberries’)
additem(‘Bottled water’)
additem(‘Bread’)
additem(‘Bun’)
additem(‘Burned bread’)
additem(‘Burned bun’)
additem(‘Butter Bandalura’)
additem(‘Candy’)
additem(‘Cheese’)
additem(‘Cherry cordia’)
additem(‘Cherry Cordial’)
additem(‘Chicken leg’)
additem(‘Chicken sandwich’)
additem(‘Chicken’)
additem(‘Chips’)
additem(‘Cows milk’)
additem(‘Cucumber’)
additem(‘Dijkstra Dry’)
additem(‘Dried fruit and nuts’)
additem(‘Dried fruit’)
additem(‘Dwarven spirit’)
additem(‘Egg’)
additem(‘Empty bottle’)
additem(‘Erveluce’)
additem(‘Est Est’)
additem(‘Fish’)
additem(‘Fondue’)
additem(‘Free nilfgaardian lemon’)
additem(‘Free roasted chicken leg’)
additem(‘Fried fish’)
additem(‘Fried meat’)
additem(‘Goats milk’)
additem(‘Grapes’)
additem(‘Grilled chicken sandwich’)
additem(‘Grilled pork’)
additem(‘Gutted fish’)
additem(‘Ham sandwich’)
additem(‘Honeycomb’)
additem(‘Kaedwenian Stout’)
additem(‘Local pepper vodka’)
additem(‘Mahakam Spirit’)
additem(‘Mandrake cordial’)
additem(‘Mettina Rose’)
additem(‘Mushroom’)
additem(‘Mutton curry’)
additem(‘Mutton leg’)
additem(‘Nilfgaardian Lemon’)
additem(‘Olive’)
additem(‘Onion’)
additem(‘Pear’)
additem(‘Pepper’)
additem(‘Plum’)
additem(‘Pork’)
additem(‘Potatoes’)
additem(‘Raspberries’)
additem(‘Raspberry juice’)
additem(‘Raw meat’)
additem(‘Redanian Herbal’)
additem(‘Redanian Lager’)
additem(‘Rivian Kriek’)
additem(‘Roasted chicken leg’)
additem(‘Roasted chicken’)
additem(‘Strawberries’)
additem(‘Temerian Rye’)
additem(‘Tirnalia potion’)
additem(‘Toffee’)
additem(‘Very good honey’)
additem(‘Vinegar’)
additem(‘Viziman Champion’)
additem(‘White Gull 1’)
additem(‘Wolf liver’)
Далее Коды Дополнительные читы Назад Коды Изменить внешний вид персонажаAlayna | Girl | Princess (Iranian) | More info | ||||
Yashfa | Girl | He/she intercedes (on the day of Judgment) on behalf of someone ( Qiyamat ky din shifat kernay wali ) | More info | ||||
Javeria | Girl | Happiness spreader, Girl who spread Happiness, Blessed female, Name of the prophet’s wife | More info | ||||
Alyana | Girl | Variant of Alana, meaning valuable and to arise. | Подробнее | ||||
Hurrem | Girl | Meri Hoor, Blooming, Fresh, Green, Merry, Pleasant, Happy | Подробнее | ||||
Irha | Girl God Gift ka tufaah) | Подробнее | |||||
Riza | Девушка | Удовлетворенность и состояние послушания Аллаху SWT, состояние получения одобрения и удовольствия Аллаха | Подробнее | ||||
Девушка | Ализа, что на урду означает Дочь Али РА | Подробнее | |||||
Минса | Девушка | Мир, прости трудности (aman, sakon) | 5 Подробнее МинахилДевушка | Дверь в рай | Подробнее | ||
93 531 Ноорейн | Девушка | Свет и сияние (Рошни или чамак) | Подробнее | ||||
Шанзай | Девушка | Принцесса (Сахзади) | 9353 935 935 935 935 935 935 935 935 935 935 935 | 5Дар Аллаха | Подробнее | ||
Зунаира | Девушка | Путеводный свет, Цветок в раю (главная школа Джанат) | Подробнее | ||||
Девушка Izza слава, власть. | Подробнее | ||||||
Izna | Girl | Khuwahish, Ijazat (Iznaa) | Подробнее | ||||
Anamta | Anamta | Anamta | Girl Nemating 935 935 935 935 | 5Hoorab | Girl | Jannat ki hoor (Небесные женщины) | Подробнее |
Mehmal | Girl | Oont (camel) per khawateay koli layan bethnay (верблюжье сиденье для женщин) | Подробнее | ||||
Alaya | Девушка | Высокий статус, Возвышенность, Возвышенность и Превосходство, Величие, Высочество, Возвышенность | Подробнее | ||||
Девушка Анабия | Обратитесь к Аллаху | Подробнее | |||||
Minha | 9 3530 ДевушкаТо, что было дано Аллахом, Дар от Аллаха, Благословение от Аллаха | Подробнее | |||||
Аршин | Девушка | Принцесса Неба, красивая, добросердечная и добрая девушка, которая помогает, уважает, разделяет и любит всех (Асмано ки сахазади) | Подробнее | ||||
Исра | Девушка | Ночное путешествие; ночное путешествие Пророка из Мекки в Иерусалим | Подробнее | ||||
Insha | Девушка | Создать, автору, выразить | Подробнее |
Чтобы получить доступ к его чарам, вы должны сначала выполнить побочный квест Зачарование: качество имеет цену . Для этого вы должны (а) найти значительное количество нефрита на холмах к северу от Новиграда, а затем пожертвовать 5000 крон Рунному мастеру, чтобы он мог использовать инструменты для создания основных чар.
ОСНОВНЫЕ ЧАРЫ | |||||
Чары для оружия | |||||
Руническое слово | Эффект | 935 935 935 935 | 935 935 935 935 935 Ингредиенты восстанавливает на 100% больше жизненных сил. | 2 Рунический камень Пиэрог 1 Рунический камень Тварог | |
Размещение | После достижения максимального уровня очки адреналина медленно уменьшаются до 0. В это время ускоряется восстановление жизненной силы и выносливости. | 2 Малый Стрибог Рунический камень 1 Малый Девана Рунический камень 1 Малая Морана Рунический камень | |||
Сохранение | Бонусы стола оружейника и точильного камня никогда не истекают. | 1 Малый Сварог Рунический камень 1 Малый Девана Рунический камень 1 Малая Морана Рунический камень | |||
Чары для брони | |||||
Отражение | Доспехи отражают все входящие стрелы. | 1 Малый символ Аарда 1 Малый символ Защиты 1 Малый символ Укрепления | |||
Истощение | Удар по врагам Аардом снижает их выносливость на 50%. | 1 Малый символ Аарда 1 Малый символ Аксии 1 Малый символ Укрепления | |||
Heft | Все надетые предметы брони рассматриваются как как тяжелые доспехи. | 1 Малый символ Квена 1 Малый символ Исцеления 1 Малый символ подкрепления | |||
Воспламенение | Противники, подожженные Игни, имеют 25% шанс поджечь других врагов в 2- радиус ярда. | 1 Малый символ Игни 1 Малый символ Ирдена 1 Малый символ защиты | |||
Узурпация | Когда враг, пораженный Аксией, умирает, эффект переносится на ближайшую цель. | 1 Малый символ Аксии 1 Малый символ Связывания 1 Малый символ подкрепления |
Чтобы создать лучшие чары для своего снаряжения, Геральт должен пожертвовать 10 000 дополнительных Рунерайту для дальнейшего улучшения его инструментов.
ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ЧАСЫ | ||||
Чары для оружия | ||||
Руническое слово | Эффект | Эффект Удар | Ингредиенты с мечом отдайте от 0.1 и 0,25 очков адреналина. | 1 Велесский рунический камень 1 Рунический камень Девана 1 Дажьбог Рунический камень |
Омоложение | Каждый нанесенный смертельный удар восстанавливает 25% выносливости Геральта | 1 Рунический камень Перуна 1 Рунический камень Перуна | ||
Severance | Увеличивает дальность Whirl на 1,1 ярда и Rend на 1,9 ярда. | 1 Рунический камень Зориа 1 Рунический камень Велеса 1 Рунический камень Перуна | ||
Чары для брони | ||||
Баланс | Все экипированные предметы брони рассматриваются как Средняя броня 1 | 935 из 30 Glyph of Mending |||
Beguilement | Враги, пораженные Axii, будут действовать на 2 секунды дольше с каждым успешным ударом. | 1 символ Аксии 1 символ Игни 1 символ исправления | ||
Запутывание | Когда ловушка, установленная Ирденом, поражает врага, на этом месте помещается символ Ирдена. | 1 Glyph of Yrden 1 Glyph of Axii 1 Glyph of Binding | ||
Protection | При вступлении в бой есть 100% шанс, что Геральт автоматически получит щит Квен без использования выносливости. | 1 символ Квена 1 символ Ирдена 1 символ защиты | ||
Вращение | Базовая атака Игни поражает всех противников в радиусе 360 °, но больше не применяет эффект горения. | 1 символ Игни 1 символ связывания 1 символ подкрепления |
MASTERCRAFTED ENCHANTMENTS | |||||||||
Зачарование оружия | |||||||||
Runeword | Эффект | ||||||||
1 Великий Девана Рунический камень 1 Великий Зориа Рунический камень 1 Большой Перун Рунический камень | |||||||||
Продление | Каждый разблокированный удар увеличивает время действия зелья на.5сек. | 1 Великая Морана Рунический камень 1 Великий Перун Рунический камень 1 Великий Сварог Рунический камень | |||||||
Пополнение | После произнесения знака, точка адреналина используется для усиления вашей следующей атаки мечом с этим знаком. . | 1 Большой Триглав Рунический камень 1 Великая Морана Рунический камень 1 Большой Даждьбог Рунический камень | |||||||
Чары для брони | |||||||||
Извержение | Поджигание огненных врагов враги горят. | 1 Greater Glyph of Igni 1 Greater Glyph of Quen 1 Greater Glyph of Reinforcement | |||||||
Levity | Все надетые предметы брони считаются легкой броней. |